Що з економікою?

​​Рада прийняла закон про обов’язкову публікацію кошторисів на будівництві Спрацював позитивний лобізм в сфері антикорупційної політики Верховна Рада 19 вересня ухвалила проект закону №11057 про прозоре будівництво. Закон передбачає щодо обов’язкове оприлюднення замовниками інформації в Prozorro про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з будівництва. Ми розписували важливість цього законопроекту ще в березні. Ініціатива розроблена на досвіді антикорупційних розслідувань Юрія Ніколова з Наших грошей. Під документом підписалось 14 нардепів з різних фракцій. Основним лобістом був Центр протидії корупції (ЦПК) Віталія Шабуніна. В чому суть? В 2022-2023 роках за кодом ДК 021:2015 - 450000000-7 «Будівельні роботи та поточний ремонт» було укладено договорів про закупівлю на 518 млрд грн. Публікація цін на матеріали не є обов'язковою. Тому її публікують лише близько 20% замовників. Самі учасники будівельного ринку в приватних бесідах розповідають, що близько 70% маржинальності їх бізнесу (або вкраденого – кому як подобається) зашито у вартість будматеріалів. Для прикладу, у вересні 2023 року обвалився Дегтярівський шляхопровід в столиці, який Київська міська держадміністрація замовила одеській будівельній фірмі Росдорстрой за 935 млн грн. Коли журналісти через запити отримали кошторис, виявилось що ціна асфальту для будівництва – найдорожча в Україні. Металеві конструкції мали подвійний прайс порівняно з ринковими цінами. З останніх таких прикладів – будівництво п’яти шкільних укриттів в Запорізькій області. Виявилось, що вартість 1 метра такого укриття обійшлась у $2 тисячі, що значно дорожче подібних об’єктів в інших областях. Але дізнатись про причину такої великої вартості неможливо через відсутність інформації про ціни на будматеріали. Тепер замовникам та учасникам закупівель складніше буде завищувати ціни в рази без наслідків. Монополіст

✔️ Цікавить економіка, право, фінанси, бізнес, ІТ та технології? Пропонуємо добірку корисних Telegram-каналів саме для вас. 🪖 Територія права – все про ваші права, мобілізацію, виїзд за кордон, виплати ВПО, зміни у законодавстві та поради від юристів. 📱 dev.ua – канал з новинами IT сфери. Тут історії айтішників, правда про те, як IT-бізнес переживає війну та новини про українські розробки. 💡 Діджитал факультет – більше 1000+ безкоштовних курсів у сфері digital та маркетингу, онлайн-професії, бренди та тренди. 💸 InVenture – все про інвестиції, бізнес та економіку в Україні та світі. Актуальні новини, тематична аналітика, перевірені інвестиційні пропозиції. ⚡️ YANKIV Bogdan – унікальні поради для малого та середнього бізнесу. Як правильно платити податки, проходити перевірки ДПС та вигравати суди! 🔥 SPEKA – медіа для тих, хто горить технологіями. Редакція щодня готує ґайди та кейси про те, як не дати йоду, коли живеш в часи кіберпанку та кібервійни. 🧐 Що з економікою? – тут пояснюють, що відбувається з економікою під час війни, в якому стані бізнес і що буде з гривнею та фінансуванням від партнерів. Експерти Центру економічної стратегії розбирають актуальні новини та публікують висновки з власних досліджень. 💰 БізнесHUB | Інвестиції – тут ви можете продати/купити бізнес активи або інвестувати. Тільки вигідні та прибуткові пропозиції. 🟨 Я-Куркуль – канал про фермерське життя, репортажі з полів, тваринницьких ферм, а також аграрного виробництва України та світу. 📰 The Page – ділове медіа для тих, хто хоче розібратися з економікою, політикою, а також знайти поради та кейси для свого бізнесу. ❤️ LIGA.Бізнес – все про бізнес, економіку та фінанси без політики. Підписуйтесь на канали та діліться добіркою із друзями!

📍 Нацбанк зберіг ставку на рівні 13% і очікує, що інфляція сповільниться з наступного року Ключові тези з релізу регулятора: ▪️ В останні місяці інфляція очікувано пришвидшилася; У серпні споживча інфляція зросла до 7,5% у річному вимірі. ▪️ Зростання споживчих цін зумовлене впливом гірших цьогорічних врожаїв, збільшенням витрат бізнесу на продовольчу сировину, енергію й оплату праці, а також ефектами від послаблення обмінного курсу гривні в попередні місяці. ▪️ Тиск на ціни зберігатиметься найближчим часом, проте в наступному році інфляція сповільниться. Для цього НБУ зокрема підтримуватиме контрольовану ситуацію на валютному ринку. ▪️ Міжнародних резервів достатньо для забезпечення стійкості валютного ринку; ▪️ Іноземна фінансова підтримка та мобілізація внутрішніх ресурсів мають допомогти уряду профінансувати дефіцит бюджету без друку грошей; ▪️ Ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. 👉 Головне в рішенні — НБУ і далі спонукає банки переводити ліквідність з депозитних сертифікатів у ОВДП, щоб допомогти Мінфіну профінансувати оборонні витрати. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

🇪🇺 Як Україні посилити переговорні позиції на аграрному ринку ЄС? Одні з найважчих перемовин про вступ України до ЄС стосуються регулювання сільського господарства. 👉 Ми вже писали раніше, що можливості та технічний рівень українських аграріїв робить їх серйозними конкурентами на ринку ЄС. ⏰ Як домашню роботу до вступу, уряд має розробити план інтеграції українського агрокомплексу. На нашій події 23 вересня о 17:00 у Zoom ми представимо наше бачення цього плану та обговоримо, що можна зробити, аби посилити переговорні позиції України. Серед спікерів: ▪️заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України та торговий представник України Тарас Качка; ▪️ керівник торгово-економічного відділу Делегації ЄС в Україні Альберто Фернандез-Дієз; ▪️керівник проєкту ЄС «Інституційна та політична реформа дрібномасштабного сільського господарства» (IPRSA) Джон Міллнз; ▪️заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Дмитро Кохан. 🔗 Реєстрація 一 за посиланням. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

​​⚡️Два важливі рішення Ради за сьогодні — підвищення податків (І читання) та перезавантаження митниці (в цілому). Ділимося думками щодо цього від нашого колеги Юрія Гайдая. 💸 Податки Підвищення військового збору (ВЗ) для найманих працівників вважаю несправедливим і невдалим рішенням. Знову тягар на "білих". Для найманих працівників у нас — "воюй, або працюй", для решти — "мутися на спрощенці і переказах на картку, оминай патрулів і якось воно буде". Запроваджений ВЗ для ФОПів у даному світлі — це більше навіть не для того, щоб наповнити бюджет, а щоб показати якусь "справедливість". Але нє, справедливості тут не буде, поки не займуться зарплатними ФОПами серйозно. Windfall tax на прибутки банків — одна з найкращих поганих опцій, що у нас є. А хороших опцій вже не залишилося ... Фіксовані авансові внески з АЗС — це примусова детінізація. Не дотягуєш по прибутку — плати все-одно, податкова не буде розбиратися, як ти розмиваєш свою базу оподаткування. Тут важливо, щоб не закривали очі на нелегальні наливайки, які можуть отримати частину клієнтів менших мереж, які зараз тримають низькі ціни, мутячи з податками. Це точно не останні податкові зміни. Очікую, що ми таки ще впремося у потребу підвищувати стандартну ставку ПДВ — якщо не наприкінці цього року, то в наступному. І краще це все було зробити одним блоком, заздалегідь (і без підвищення ВЗ для найманих працівників). 👮‍♀️Митниця Дуже важливий перший крок і привід для оптимізму. Бо, чесно, по-первах не вірив, що пройде. Наступний рік буде серйозна боротьба в процесі запровадження реформи. Не зліземо, буде максимальний фокус уваги. Реформована митниця має вирівняти правила гри в нашій економіці, принести додаткові десятки мільярдів до бюджету (замість кишень корупціонерів і сотень тисяч великої та дрібної наволочі, яка годується з дірявого кордону) та, відповідно, зменшити потік корозійного капіталу, що вплине на всю державу та суспільство. 6490-д — це не вся реформа, а лише її передумова, уможливлювач. Плюс євроінтеграція теж залежить від митниці. Фото — Залізний нардеп. «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

​🙃 ЄС готує план “Б” з фінансування України на 2025 рік — він не додає оптимізму Як пише Financial Times, у Брюсселі вважають, що Угорщина може зірвати план G7 з використання заморожених російських активів для України. Раніше Група Семи домовилась про передачу Україні $50 млрд у 2025 році, і уряд покладає великі надії на ці кошти. Проте зараз ЄС готується передати Україні від €20 млрд до €40 млрд кредиту до кінця наступного року. Остаточну суму встановить Європейська комісія після консультацій з країнами-членами. Виділення коштів у такий спосіб потребуватиме підтримки більшості, а не одностайності, що усуне право вето Будапешту. Хороша новина: європейці думають про план “Б” для фінансування України, якщо кошти не вийде передати через впертість Орбана. Погана новина: цей план “Б” за всіма параметрами є гіршим, ніж план “А”: ▪️Кошти кредитні, а не грантові — додаткове навантаження на зовнішній борг України; ▪️Малоймовірно, що їх можна буде використати на воєнні цілі — отже, ніякого додаткового ресурсу для армії. “Ці €20-40 млрд нового кредиту зможуть допомогти покрити цивільні видатки 2025 року, але вони не дадуть нового поштовху українській оборонній промисловості та вчергове продемонструють хиткість єдності західної підтримки України та нездатність нічого зробити з проросійськими вимогами Угорщини”, — каже економіст ЦЕС Максим Самойлюк. Раніше ми порівнювали, як виглядатиме бюджет України з $50 млрд від російських активів і без них. Ці кошти покрили б наявні потреби бюджету у $19,4 млрд на наступний рік і забезпечили б ще $30,6 млрд додаткового ресурсу на оборону. Інфографіка тут. «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

🏦 Чи варто знову підіймати податки на надприбутки банків? Якщо так, то чому Мінфін та НБУ проти? Ділимося шматочком нової колонки на Liga.net від Юрія Гайдая. “Природньо, що надприбутки банків та обсяги накопиченої банківською системою ліквідності зараз розглядаються, як важливе джерело покриття бюджетного розриву у цьому та наступному роках. І це джерело використовуватимуть. Однак оптимальний дизайн залучення цих ресурсів викликає гострі дискусії. Найвагоміший аргумент «за» [оподаткування прибутків банків за ставкою 50%] — краще залучити принаймні частину коштів з банківської системи податками, ніж позичати, продаючи тим же банкам ОВДП, та збільшуючи таким чином боргове навантаження на бюджет. Звісно, понад 60% прибутків зараз генерують державні банки, які потім спрямовують всі, або частину цих прибутків через дивіденди до бюджету. Втім, дивіденди розподіляються після затвердження річного звіту наприкінці весни, тоді як податок на прибуток сплачують поквартально. ❓Чому ж Мінфін та Нацбанк виступали проти? Припущу, що причин декілька. 1️⃣ Перша – значно більший обсяг ліквідності, яку можна залучити з банківської системи через ОВДП на фінансування бюджету – щонайменше 400 млрд грн. Банки можуть тиснути на Мінфін, ставлячи «добровільне» придбання облігацій у залежність від збереження чинного податкового режиму. Однак, за наявності політичної волі та взаємодії НБУ з Мінфіном у банків не буде вибору. Механізми є. Не є припустимим під час війни диктувати свої умови державі, отримуючи від неї ж левову частку прибутків. 2️⃣ Друга причина – непослідовність в оподаткуванні може відлякати інвесторів, зокрема – потенційних покупців державних банків. Втім, малоймовірно, що інвесторів відлякає windfall tax під час війни на прибутки, отримані від державних облігацій та депозитних сертифікатів НБУ. 3️⃣ І третя причина – підвищене оподаткування негативно вплине на капітал банків. Однак, за кількома винятками, у банків є достатній запас капіталу, щоб не порушити нормативи. Відтак у сухому підсумку залишається запитання, що обере Парламент – кращу ситуацію з бюджетом та борговим профілем держави, чи щасливіших банкірів з трішки вищим капіталом? Гадаю, перше. Скоро довідаємося. " «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

​🌾 Експорт зерна в цьому сезоні зменшиться на 12-15% через посуху 👉 Учора ми провели подію, присвячену огляду економіки у серпні зі спецтемою 一 посуха та її вплив на врожай та економіку України. Далі переказуємо ключові тези спікерів, а подію в записі можна подивитись за посиланням. Наталія Шпигоцька, старша аналітикиня інвестиційної компанії Dragon Capital, підготувала макроекономічну оцінку цьогорічного врожаю (радимо подивитись презентацію, доступну на сайті ЦЕС): 💬 «Східні, південні та частково центральні області найбільше постраждали від високих температур і дефіциту опадів. Врожай соняшника впав на 18% в порівнянні з попереднім роком, а сої — на 25%. Загальний вал врожаю зернових та олійних культур в Україні цього року скоротиться приблизно на 10%, до 74 млн тонн. Втім, цього буде достатньо для забезпечення продовольчої безпеки України та підтримання експорту. Щодо експорту варто враховувати й інші фактори, такі як стабільність роботи портів та динаміку цін на зернові культури. Очікується, що експорт зерна в цьому сезоні зменшиться на 12-15%, до 48-50 млн тонн». Вʼячеслав Чук, комерційний директор «Астарта-Київ», цукрового гіганта, розповів про підготовку компанії до зими, зокрема про автономну генерацію електроенергії: 💬 «Цукрові заводи в Україні забезпечені турбінами, що генерують електроенергію з пари, яка утворюється під час виробництва цукру. Також відходи від виробництва у вигляді жому чи меляси конвертуються у біогаз. Наш переробний соєвий завод повністю працює на біогазі. Переконаний в тому, що пройдемо цю зиму». Тетяна Адаменко, керівниця відділу агрометеорології Українського гідрометцентру: 💬 «На сьогодні ми стикнулись з однією з найбільших літньо-осінніх посух за останні роки. За оцінками Українського гідрометцентру, близько 70% площ, які планувалося засіяти озимими культурами, постраждали від посухи. Втім, сіяти можна і до початку жовтня, тому ситуація з урожаєм наступного року може покращитись». Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України розповів про плани уряду щодо нестабільних кліматичних умов. 💧 Зокрема, це програма інвестицій у меліорацію. Аграрії можуть отримати до 50% компенсації витрат на відновлення або будівництво систем поливу, а на придбання дощувальних машин — до 25% компенсації. Також планується відновлення державних меліоративних систем. Крім цього, уряд працює над впровадженням агрострахування. 📌 Подивитись запис події та презентацію огляду економіки за останній місяць від експертів ЦЕС можна за посиланням. «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

😰 В Україні найвищий рівень смертності і найнижчий рівень народжуваності у світі Про це свідчать дані Центрального розвідувального управління США (ЦРУ). ▪️ Рівень смертності в Україні наразі складає 18,6 на 1000 осіб. На другому місці Литва (15,02 смертей на 1000 осіб), на третьому 一 Сербія (14,9 смертей на 1000 осіб). Найменший рівень смертності у Катарі (1,4 смертей на 1000 осіб). ▪️ У той же час Україна посідає останню сходинку по народжуваності у світі: 6 народжень на 1000 осіб. Лідер за народжуваністю у світі 一 Нігер (46,6 народжень на 1000 людей).

«Важливо додати: війна та її наслідки – багатомільйонна міграція та відсутність точного статистичного обліку – призводять до помітних похибок в розрахунку коефіцієнтів народжуваності та смертності. Показники будуть відрізнятися залежно від того, чи враховувати для їх розрахунку чисельність населення, кількість народжень і смертей українців за кордоном та на тимчасово окупованих територіях», 一 коментує старший економіст ЦЕС Володимир Ланда.

Згідно з іншими джерелами, ще нижчу народжуваність ніж в Україні можна спостерігати в Південній Кореї, Гонконзі та Сингапурі. Але за смертністю Україна зберігає сумне лідерство за більшістю оцінок. У будь-якому разі російське повномасштабне вторгнення підсилило негативні демографічні тенденції в Україні до рівня катастрофи. 📌 Щоб подолати кризу, в уряді готують Стратегію демографічного розвитку (у розробці якої беруть участь і експерти ЦЕС), яку мають ухвалити цього року. ❤️ «Що з економікою?» 一 канал Центру економічної стратегії | підписатися 🟢 Ми в Instagram

​​Ідіотизм державної політики в сфері оподаткування доходів від OnlyFans Голова податкового комітету ради Данило Гетманцев 11 вересня повідомив, що Державна податкова служба одержала інформацію про обсяги доходів від сервісу OnlyFans, який використовують порномоделі. Кількість українських аккаунтів OnlyFans збільшується в середньому втричі щороку. Гетманцев навів три приклади обсягів заробітку. Громадянки С, К і Б за декілька років заробили $4 млн, $3 млн та $1,8 млн відповідно. Раніше Гетманцев повідомляв, що за IV квартал 2023 року міжнародні платформи сплатили майже $35 млн ПДВ – так званий податок на Google. З них OnlyFans сплатив $1,3 млн. Проблема в тому що моделям треба боятись не Податкового, а Кримінального кодексу (ККУ). В Україні досі діє рудиментна стаття 301 ККУ в трьох частинах. Вона передбачає кримінальну відповідальність за виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів. Ч. 1 стосується зображень – до 3 років позбавлення волі. Ч. 2 стосується відео, кіно і програм – до 5 років. Ч. 3 стосується того самого, але здійсненого групою осіб або з отриманням доходу у великому розмірі – до 7 років. Великій розмір – це 200 неоподаткованих мінімумів, або $80. Тобто, громадянки С, К і Б, якщо захочуть заплатити податки в розмірі 18% ПДФО і 1,5% військового збору, можуть сісти у в’язницю на 7 років кожна. Дашборд агрегації даних з Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР), запущений Генпрокуратурою, показує, що з січня 2023 року кількість зареєстрованих проваджень по 301 статті ККУ різко зросла. В місяць реєструється до 360 таких проваджень. В червні цього року було зареєстровано 260 (дивись скрін). За пошуковим запитом OnlyFans в Реєстрі судових рішень, система видає епічні справи. Ось приклади ▪️В травні 2023 року Автозаводський райсуд Кременчука призначив покарання подружжю у вигляді випробувального терміну строком 1 рік. Опис: у подружжя виник спільний, злочинний умисел, спрямований на виготовлення, збут і розповсюдження відеопродукції порнографічного характеру за попередньою змовою. З цією метою вирішили знімати статеві акти між собою та завантажувати на Onlyfans, таким чином вступивши у злочинну змову між собою задля досягнення спільної мети. ▪️В квітні цього року Бабушкінський райсуд Дніпра обрав запобіжний захід особі у вигляді особистого зобов’язання. Тут цікава доказова база: про причетність підозрюваної до неправомірних дій свідчать: протокол допиту свідка; протокол обшуку; висновок експерта; протокол огляду веб-сторінки. ▪️В липні цього року Дніпровський райсуд Києва призначив особі покарання у вигляді штрафу в 35,7 тис. грн. Під час розслідування проведено оперативну закупку з метою придбання зображень та відео порнографічного характеру вартістю 5110 грн. Це крінж. Слідчі витрачають державні ресурси на роздивляння експертами порно, щоб скласти висновок, роблять контрольні закупки, описують все це в підозрі. Найчастіше такі справи не закінчуються реальними строками позбавлення волі. Але створюють безкорисне навантаження на правоохоронну та судову системи. Ще в серпні 2023 року в Раді зареєстровано проект закону №9623, яким пропонується змінити 301 статтю ККУ так щоб декриміналізувати добровільне виготовлення і продаж порно. Але руху у цього документу немає. У нас же виходить, що оплачувати послуги на OnlyFans – це нормально. Платити податки з доходів OnlyFans – це потрібно. Як самому сервісу, так і моделям. Але їх діяльність підпадає під кримінальну статтю. Монополіст