Dreamboat Queendom

я вірю у силу і в астенію я вірю у твердість і вірю у гнучкість я мало що знаю і мало що вмію та певен що нас вже ніщо не розлучить хоч кажуть кохання триває три роки і кажуть що пристрасть за ніч вигорає та нам ні до чого ці марні уроки бо ми ще вчимося у себе навзаєм бо ми ще дивуємось кожному слову і ніжність досліджуєм факультативно ми завжди незрілі завжди не готові це дивно і гарно це гарно і дивно а разом ми сильні і астенічні і часом гнучкі а часами — камінні і кожна хвилина для нас ніби вічність коли ми не разом коли ми мов тіні і кожна хвилина для нас ніби глина коли ми — ліпнина єдиного літа і так нам безумно бездумно дитинно немов у господньому «будьте як діти».. ..а навіть коли бути сильним несила ми гнулись та не прогинались без міри і ми несміливими бути не сміли бо є в нас кохання і трошечки віри іздрик #що_я_читаю

я жив би з тобою на дикому острові чи в затінку кришталевої люстри бо жити з тобою — нормально і просто й життя не минає пусто і ранок завжди обіцяє зустріч а вечір завжди натякає на більше і в мозку на смітниках і пустищах цвітуть і буяють вірші густішає чай і вариться кава контрольні дві сигарети все співпадає цілком нелукаво — знаки предмети прикмети все випадає зі схем і матриць і йде за козиром козир ми виграємо найважчу з партій і переходимо в прозу і проживаєм життя словами буквами числами фразами нуль розділових знаків між нами — ми завше пишемось разом іздрик #що_я_читаю

Ольга Кваша, Одна моя знайома яблуня (2014)

вчора у Дніпрі виправдали жінку, яка три роки тому вбила свого чоловіка у 2021 році Марину Полях звинуватили в вбивстві співмешканця. за словами Марини, загиблий Дмитро Плотніков бив її впродовж двох років. коли вона намагалася припинити ці стосунки й не впускати чоловіка до свого житла, він бив вікна та підпалював будинок жінка 38 разів зверталася до поліції щодо домашнього насильства, проте Дмитра не притягнули до відповідальності Марина каже: під час чергового сплеску агресії він погрожував вбивством не тільки їй, а й її доньці та бабусі. тож жінка, захищаючись, схопила ніж, на який і напоровся чоловік Марину Полях визнали невинуватою та виправдали, оскільки не доведено, що в її діяннях є склад кримінального правопорушення. сама Марина надалі планує допомагати іншим жінкам, постраждалим від домашнього насильства і вже пройшла навчання на тренерку з надання психологічної допомоги

це мені дуже близько, дуже хочеться допомагати таким же жінкам, як і я. такий, мабуть, переламний момент, бо він показує, що жінка може захищатися. багато жінок насправді замовчують через критику, оточуючих, стереотипи суспільства, вони замовчують ці проблеми

батько загиблого вироком суду незадоволений. впродовж трьох років він ставив під сумнів результати слідчих експериментів та вимагав, щоб Марину відправили у в’язницю. ба більше - під час одного із судових засідань батько вбитого зажадав, аби Марина компенсувала моральну шкоду родині хлопця, вбитого його сином багато років тому загалом - історія для любителів покричати "а чому вона не пішла, а чому вона не звернулась в поліцію"