Пороблено Подкаст

Цей епізод присвячений темі, яка часто табуюється в суспільстві. Про історію українського жебрацтва ми запросили поговорити етнологиню і кандидатку історичних наук Наталю Жмуд. Жебрацтво – це бізнес, шахрайство чи реальна потреба? У новому випуску подкасту “Пороблено” Анна розпитала пані Наталю про те, як раніше виглядало жебрацтво, які були правила в цій спільноті, хто ставав жебраками і що з тих часів змінилося. Вмикайте епізод і дізнавайтеся також, яким було питоме українське жебрацтво, кого з жебраків можна вважати представниками субкультури, якою є християнська етика та її вплив на це явище. Пані Наталя поділилася своїми дослідженнями вінницького жебрацтва, а також розповіла, чому у Вінниці немає відомих жебраків. Підтримати нашу роботу: Монобанка:

Buy Me a Coffee:

Patreon:

Таймкоди: 00:00 Тизер 00:52 Хто наша гостя і про що сьогодні говоримо 01:37 Жебрацтво в науці та літературі 02:56 Історія жебрацтва в Україні та його форми 03:52 Мандрівні жебраки: старцівство, спудеї 07:28 Чи були ці жебраки субкультурою 08:25 Каліцтва дітей і компрачикоси в Україні 09:16 Сучасні вуличні музиканти vs спудеї 10:06 Християнство і жебраки 14:10 Мотивація жебракувати 15:40 Місця-магніти, кришувальники, покровителі 17:32 Радянський час і професійні жебраки 18:49 Специфіка роботи і стратегія поведінки жебракування 20:45 Жебраки і шахраї як маркери стану суспільства 23:49 Що вразило під час польового дослідження: сповіді жебраків, бажання відкупитися 26:56 Як жебраки стають символами міст і чому у Вінниці не так 29:19Про туристичний потенціал Вінниці від Наталі Жмуд Команда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук Сайт -

Інстаграм -

Фейсбук -

Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" -

Інстаграм -

Фейсбук -

Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк Інстаграм -

Фейсбук -

Для листів - [email protected] За гостинність дякуємо Державному архіву Вінницької області та його директору Юрію Легуну. В оформленні обкладинки використано етюд до картини Миколи Ярошенка "Жебраки в Києво-Печерській лаврі", 1879-1880. Підписуйтеся на нас: YouTube

Facebook

Instagram

TikTok

Telegram

о свята Здвиження команда “Пороблено” підготувала випуск про змій. Анна та Дар’я від походження свята заглибилися у міфологічні мотиви і традиційні вірування. Хочете дізнатися, як змій пов’язаний з ініціацією? Що міг насправді символізувати мотив змієборства, такий відомий нам за іконами з Юрієм Побідоносцем? Як змій представлений у казках і який зв’язок він досі має з померлими? Вмикайте новий (уже 75-й!) епізод нашого подкасту. Буде цікаво. Підтримати нашу роботу: Монобанка:

Buy Me a Coffee:

Patreon:

Таймкоди: 00:00 Тизер 00:45 Про що сьогодні говоримо 01:01 Здвиження, апокрифічні легенди про походження свята 03:30 Українські вірування про Воздвиження 05:23 Змії кубляться в цей день, зміїний суд 06:27 Змії у міфах і казках як дуже архаїчний символ 09:50 Як змій пов’язаний з ініціацією 11:32 Водяний і вогняний змій 13:55 Мотив змієборства, як еволюціонує образ змія 15:49 Сучасні наративи, зв’язок змія з померлими 18:23 Мотив поглинання, ящур, щур і пращур 20:54 Зміючка Оленка, Баба Яга, вхід у той світ у казках 23:25 Кублення змій, цариця змія, курячий бог Команда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук, експертка УКФ Сайт -

Інстаграм -

Фейсбук -

Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" -

Інстаграм -

Фейсбук -

Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк Інстаграм -

Фейсбук -

Для листів - [email protected] За гостинність дякуємо мистецькій галереї Shum у Львові. В оформленні обкладинки використано забраження аспіда. Підписуйтеся на нас: YouTube

Facebook

Instagram

TikTok

Telegram

9 вересня 1944 року було підписано Люблінську угоду про українсько-польське територіальне розмежування. Це поклало початок примусовій депортації, внаслідок якої сотні тисяч українців втратили свої домівки назавжди. Поговорити на таку складну, але важливу тему ми запросили Романа Кабачія, кандидата історичних наук і старшого наукового співробітника Національного музею історії України у Другій світовій війні. Анна Ніколаєва розпитала Романа про те, що таке Закерзоння, за яких умов вимальовувалася ця сумнозвісна лінія Керзона і що таке операція “Вісла”. Як лемки, бойки, холмщаки, підляшуки переживали депортацію? Куди були переселені чи адаптовувалися до незвичного клімату і як проявлялися їхні культурні особливості на нових місцях? Вмикайте новий випуск подкасту “Пороблено”, щоб дізнатися, як лінія Керзона розділила життя багатьох українців на до та після, та як нащадки депортованих змушені знову переживати травму переселення зараз. Підтримати нашу роботу: Монобанка:

Buy Me a Coffee:

Patreon:

Фейсбук-сторінка Романа Кабачія

Фейсбук-сторінка про книжку Романа Кабачія “Вигнані на степи”:

Таймкоди: 00:00 Тизер 00:47 Хто наш гість і про що сьогодні говоримо 01:12 Як з’явилася лінія Керзона 03:30 Як і чому відбувся обмін населенням, як це змінило пограниччя 05:10 Скільки людей і яких національностей взаємно депортували 06:50 Етнографічні та регіональні групи, яких депортували: підляшуки, холмщаки, надсянці, бойки, лемки 10:18 Чому цих людей депортували, до чого тут УПА 12:16 Як відбувалася депортація: ідеї створення Холмської області, утиски, примус і силове виселення 15:50 Розпалювання ненависті до українців у польському суспільстві 17:21 Куди переселяли українців 20:29 Труднощі адаптації в степу, спроби втечі 23:56 Ставлення місцевих, особливості переселення на різних територіях 26:36 Адаптація на нових місцях 29:10 Історії про розлучення родин 31:05 Операція “Вісла” 33:22 Лемки на Луганщині, бойки на Донеччині в часи війни 34:43 Як дістати книжку Романа Кабачія “Вигнані на степи” Команда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук, експертка УКФ Сайт -

Інстаграм -

Фейсбук -

Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" -

Інстаграм -

Фейсбук -

Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк Інстаграм -

Фейсбук -

Для листів - [email protected] За гостинність дякуємо Віталіні Мартиновській та Національному музею “Чорнобиль” В оформленні обкладинки використано роботу Ірини Нявчук “Пташечка” (2024). Підписуйтеся на нас: YouTube

Facebook

Instagram

TikTok

Telegram

Послухати на подкаст-платформах: Spotify

Apple Podcasts

Podcasts MEGOGO

Застосунок АБУК

CastBox

RSS-feed -

9 вересня 1944 року було підписано Люблінську угоду про українсько-польське територіальне розмежування. Це поклало початок примусовій депортації, внаслідок якої сотні тисяч українців втратили свої домівки назавжди. Поговорити на таку складну, але важливу тему ми запросили Романа Кабачія, кандидата історичних наук і старшого наукового співробітника Національного музею історії України у Другій світовій війні. Анна Ніколаєва розпитала Романа про те, що таке Закерзоння, за яких умов вимальовувалася ця сумнозвісна лінія Керзона і що таке операція “Вісла”. Як лемки, бойки, холмщаки, підляшуки переживали депортацію? Куди були переселені чи адаптовувалися до незвичного клімату і як проявлялися їхні культурні особливості на нових місцях? Вмикайте новий випуск подкасту “Пороблено”, щоб дізнатися, як лінія Керзона розділила життя багатьох українців на до та після, та як нащадки депортованих змушені знову переживати травму переселення зараз. Підтримати нашу роботу: Монобанка:

Buy Me a Coffee:

Patreon:

Фейсбук-сторінка Романа Кабачія

Фейсбук-сторінка про книжку Романа Кабачія “Вигнані на степи”:

Таймкоди: 00:00 Тизер 00:47 Хто наш гість і про що сьогодні говоримо 01:12 Як з’явилася лінія Керзона 03:30 Як і чому відбувся обмін населенням, як це змінило пограниччя 05:10 Скільки людей і яких національностей взаємно депортували 06:50 Етнографічні та регіональні групи, яких депортували: підляшуки, холмщаки, надсянці, бойки, лемки 10:18 Чому цих людей депортували, до чого тут УПА 12:16 Як відбувалася депортація: ідеї створення Холмської області, утиски, примус і силове виселення 15:50 Розпалювання ненависті до українців у польському суспільстві 17:21 Куди переселяли українців 20:29 Труднощі адаптації в степу, спроби втечі 23:56 Ставлення місцевих, особливості переселення на різних територіях 26:36 Адаптація на нових місцях 29:10 Історії про розлучення родин 31:05 Операція “Вісла” 33:22 Лемки на Луганщині, бойки на Донеччині в часи війни 34:43 Як дістати книжку Романа Кабачія “Вигнані на степи” Команда "Пороблено": Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук, експертка УКФ Сайт -

Інстаграм -

Фейсбук -

Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" -

Інстаграм -

Фейсбук -

Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк Інстаграм -

Фейсбук -

Для листів - [email protected] За гостинність дякуємо Віталіні Мартиновській та Національному музею “Чорнобиль” В оформленні обкладинки використано роботу Ірини Нявчук “Пташечка” (2024). Підписуйтеся на нас: YouTube

Facebook

Instagram

TikTok

Telegram

Послухати на подкаст-платформах: Spotify

Apple Podcasts

Podcasts MEGOGO

Застосунок АБУК

CastBox

RSS-feed -

Цьогоріч 27 серпня справляли 168 років з дня народження Івана Франка. Про те, як жила ця по-справжньому культова особистість та яким загалом був побут української інтелігенції на межі ХІХ–ХХ століть, ми вирішили поговорити з Наталею Тихолоз, кандидаткою філологічних наук, директоркою Інституту франкознавства ЛНУ імені Івана Франка. Як організовували розпорядок дня у родині письменника? Що пили, чим снідали й обідали? Які традиції були принесені дружиною Ольгою, а які Іваном? Як і де відпочивали Франки та як взагалі раніше відбувалося планування подорожей? Вмикайте новий епізод і дізнавайтеся багато цікавого про справжнє життя нашої інтелігенції. Проєкт “Франко: Наживо”

Дім Франка (Львівський літературно-меморіальний музей Івана Франка)

З приводу придбання книжок писати: [email protected] Фейсбук Наталі Тихолоз:

Підтримати нашу роботу: Монобанка:

Buy Me a Coffee:

Patreon:

Таймкоди: 00:00 Тизер 00:51 Хто наша гостя і про що сьогодні говоримо 01:29 Яким було повсякденне життя сім’ї Франка 02:42 Роль кав’ярень на межі століть, Франко і кава 04:05 Кияни і львів’яни: культура кав’ярень і гостювання 06:01 Родина Франка і зйомні квартири, ставлення до дітей 08:03 Що їли на сніданок і обід 10:01 Які традиції привнесла дружина Ольга, чи були служниці 15:09 Чаювання і кавування як традиції з різних частин України 16:49 Спорт і виховання в родині Франка 22.52 Як і де відпочивали: особливості тогочасного туризму в Карпатах 27:03 Домашні тварини Франків, подорожі з черепахами, життя з лелекою 30:33 Риба і гриби, життя Івана Франка на відпочинку 32:03 Походи в гори в ті часи, звички Франка на відпочинку 35:36 Буркут і як з’явився пес, який заважав Грушевському 37:05 Дізнатися про життя Франків: видання і проєкт Франко:Наживо Команда "Пороблено": Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" -

Інстаграм -

Фейсбук -

Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук, експертка УКФ Сайт -

Інстаграм -

Фейсбук -

Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк Інстаграм -

Фейсбук -

Для листів - [email protected] За гостинність дякуємо команді Дому Франка (Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка) і директору Богданові Тихолозу. В оформленні обкладинки використано картину Ірини Гресів з циклу "Малюю в музеї" (2024). Підписуйтеся на нас: YouTube

Facebook

Instagram

TikTok

Telegram

Перше вересня – День знань. А ще сьогодні відзначає 125-річчя Київський політехнічний інститут (НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського), тому ми хочемо присвятити новий випуск “Пороблено” темі студентства й початку цього шляху. Чому вступ у ВНЗ – це ініціація? Що практикували студенти для привернення уваги під час сесії? Де і коли вперше в Україні з’явився пам’ятник Шарі? Коли студенти почали себе відчувати рушійною силою суспільства. Анна Ніколаєва і Дар’я Анцибор розповідають про ініціації, період адаптації і магічне мислення в студентській спільноті, а ще активно діляться особистими історіями з власного життя в університеті. Підтримати нашу роботу: Монобанка:

Buy Me a Coffee:

Patreon:

Таймкоди: 00:00 Тизер 00:51 Про що сьогодні говоримо: вступ у студентське життя 01:38 Аня і Даша про досвід життя в гуртожитку 03:25 Ініціація: від абітурієнта до студента, складність вибору, чому в нас не приживається gap year 06:51 Студентська спільнота vs шкільна спільнота: утримання зв’язків 09:18 Посвята у студенти, особливі простори 12:19 Посвята в професію після практики 14:20 Екватор, 1001 ніч 16:27 Дні історичного факультету, розмивання кордонів між викладачами і студентами, досвід у фольклористів 19:20 Дні студента: як пояснювало старше покоління з логікою святкування Дня Тетяни 21:24 Сесія, Шара, перший пам’ятник Шарі, магічне мислення на іспитах 30:35 Студентське життя раніше, фотоархіви 1970-х, закладання університету святого Володимира і політехнічного інституту 34:05 Студентство як рушійна сила змін у суспільстві 35:30 Дякуємо, чекаємо на ваші відгуки Фотоальбом, який знайшов і оцифрував Павло Гільбо:

Літературу детальніше шукаєте в наших соцмережах. Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук, експертка УКФ Сайт -

Інстаграм -

Фейсбук -

Замовити книгу Анни Ніколаєвої “Система символічного захисту у повсякденному житті українців Полісся кінець ХІХ – початок XXI століття”:

Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" -

Інстаграм -

Фейсбук -

Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк Інстаграм -

Фейсбук -

Для листів - [email protected] За гостинність дякуємо галереї Зелена канапа у Львові

Для оформлення обкладинки використана робота Баликова Юрія "Заочник" Підписуйтеся на нас: YouTube - @poroblenopodcast Facebook

Instagram

TikTok

Telegram

Послухати на подкаст-платформах: Spotify

Apple Podcasts

Google Podcasts

Podcasts MEGOGO

Застосунок АБУК

CastBox

RSS-feed -

Цьогоріч 27 серпня справляли 168 років з дня народження Івана Франка. Про те, як жила ця по-справжньому культова особистість та яким загалом був побут української інтелігенції на межі ХІХ–ХХ століть, ми вирішили поговорити з Наталею Тихолоз, кандидаткою філологічних наук, директоркою Інституту франкознавства ЛНУ імені Івана Франка. Як організовували розпорядок дня у родині письменника? Що пили, чим снідали й обідали? Які традиції були принесені дружиною Ольгою, а які Іваном? Як і де відпочивали Франки та як взагалі раніше відбувалося планування подорожей? Вмикайте новий епізод і дізнавайтеся багато цікавого про справжнє життя нашої інтелігенції. Проєкт “Франко: Наживо”

Дім Франка (Львівський літературно-меморіальний музей Івана Франка)

З приводу придбання книжок писати: [email protected] Фейсбук Наталі Тихолоз:

Підтримати нашу роботу: Монобанка:

Buy Me a Coffee:

Patreon:

Таймкоди: 00:00 Тизер 00:51 Хто наша гостя і про що сьогодні говоримо 01:29 Яким було повсякденне життя сім’ї Франка 02:42 Роль кав’ярень на межі століть, Франко і кава 04:05 Кияни і львів’яни: культура кав’ярень і гостювання 06:01 Родина Франка і зйомні квартири, ставлення до дітей 08:03 Що їли на сніданок і обід 10:01 Які традиції привнесла дружина Ольга, чи були служниці 15:09 Чаювання і кавування як традиції з різних частин України 16:49 Спорт і виховання в родині Франка 22.52 Як і де відпочивали: особливості тогочасного туризму в Карпатах 27:03 Домашні тварини Франків, подорожі з черепахами, життя з лелекою 30:33 Риба і гриби, життя Івана Франка на відпочинку 32:03 Походи в гори в ті часи, звички Франка на відпочинку 35:36 Буркут і як з’явився пес, який заважав Грушевському 37:05 Дізнатися про життя Франків: видання і проєкт Франко:Наживо Команда "Пороблено": Дар’я Анцибор - фольклористка, антропологиня, кандидатка філологічних наук, авторка телеграм-каналу "Гриби, гроби і дисертації" -

Інстаграм -

Фейсбук -

Анна Ніколаєва - етнологиня, кандидатка історичних наук, експертка УКФ Сайт -

Інстаграм -

Фейсбук -

Зйомка та монтаж: Дмитро Кошелюк Інстаграм -

Фейсбук -

Для листів - [email protected] За гостинність дякуємо команді Дому Франка (Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка) і директору Богданові Тихолозу. В оформленні обкладинки використано картину Ірини Гресів з циклу "Малюю в музеї" (2024). Підписуйтеся на нас: YouTube

Facebook

Instagram

TikTok

Telegram