BookМагія

#Поезія Вже ходять із фарбами осені феї, Вітри і дощі прикликають – при ділі. А в озері Тельбін квітують німфеї – Лілові та жовті, рожеві та білі. І очі людей притягають до себе. Малюють на лицях їх усмішку милу. Дарують красу, бо це їхня потреба, Надію і силу вливають у жилу. Не страшать їх бурі, ворожі ракети. П’ють воду озерну, синь неба вітають. У моді завжди їхні барвні жакети. Їх люблять, вони для добра виростають. автор: Любов Пікас

Неймовірно, як сюжети подорожують різними культурами і відтворюються в різні часи. В туристичній брошурці я знайшла цікаву історію, в 1310 році у Венеції бабця кинула з вікна ступку і вбила заколотника. Всі памʼятають історію про бабусю, яка банкою з огірками збила дрон в 2022? Не має значення, чи обидві історії відбулися насправді - архетиповий сюжет самовідтворюється і живе своїм життям. Ваша #Клякса.

​#Sale Видавництво Старого Лева оголосило акційну знижку 50% на 50 вибраних бестселерів! Серед акційних видань ви знайдете гостросюжетні трилери та детективи, історії від українських та іноземних авторів, художня література й нон-фікшн, мистецькі та кулінарні видання. Акція біде діяти з 17 по 20 вересня. Повний перелік книг, на які дія знижка можна знайти на сайті видавництва за посиланням >>> bit.ly/3XzT6EG

Ох яку шикарну новину я тільки що побачила ось тут

​#Конкурс Київський міський крейсерський яхт-клуб, оголошує 5 сезон літературного конкурсу української морської прози ім. Лисянського «Мателот» 2024. - Прийом конкурсних робіт відбувається з 5 липня 2024 по 30 листопада 2024 включно. - Приймаються до розгляду оповідання, нариси, есеї та інші прозові твори морської тематики обсягом від 5 тисяч до 50 тисяч знаків. Мова творів українська. Дозволяється участь вже опублікованих творів або уривків книжок, якщо це дозволяє ваш видавець. Не приймаються до розгляду твори, згенеровані ШІ. - Твори слід надсилати на адресу [email protected] в форматі документу Word. Вказати в темі листа своє прізвище. На початку документу вказати свій e-mail, місто, номер Нової пошти, телефон, ПІБ. - Приймаються твори будь-якої тематики, проте провідною темою п'ятого сезону є УКРАЇНСЬКИЙ МОРСЬКИЙ КОРИДОР. А девізом конкурсу слова засновника судноплавної компанії «НІБУЛОН» зокрема і українського зернового експорту взагалі Олексія Вадатурського - НІКОЛИ НЕ ЗДАВАЙСЯ. За результатами конкурсу буде видано Морський збірник 2024-2025, куди увійдуть від 15 до 20 оповідань переможців з довгого списку. Попередні 3 випуски Морського збірника можна замовити на сторінці конкурсу. 1 випуск вже закінчився і є бібліографічною рідкістю. Перші три місця, короткий список учасників отримають такі грошові премії Більше детальної інформації можна побачити ось тут.

​#прочитане Олександр Ірванець - «Ізмарагд Княгині Несвіцької» Видавництво «Vivat», Ілюстрації Юрія Журавля Кожна нова книжка від неперевершеного Підскарбія «Бубабу» Олександра Ірванця завжди викликає зацікавленість і захват. Тим більше якщо оголошений жанр книжки «химерна фантастика». Після «Химородів» в мене вже певна пересторога до цього жанру, але це ж мій улюблений Ірванець... Хіба я могла оминути його нову книжку, дивом врятовану під час ракетного удару по друкарні «Фактор-Друк». В книжці сама повість «Ізмарагд Княгині Несвіцької» і шість оповідань, але я розглядаю це як один твір поєднаний неповторним авторським баченням. Олександр Ірванець відомий своїм іронічним і часто сатиричним стилем, де фантазія переплітається з політичними та історичними мотивами. "Ізмарагд княгині Несвіцької" — це саме такий «мікс», де реальність і вигадка, історія і міф, буденність і магія переплітаються у фантасмагоричну подорож. Автор майстерно використовує фольклор Волині та місцеві легенди, аби створити альтернативний світ, у якому живі і мертві, українці, поляки, німці, французи й навіть зомбі стають учасниками неймовірних пригод. Я ніколи в житті не була в Рівному, але після цієї книжки я обов’язково приїду в це місто щоб відчути його магічну і сюрреалістичну ауру, так майстерно відтворену в цій книжці. Сюжет захоплює вже з перших рядків, де часові петлі та карколомні пригоди героїв тримають у постійному напруженні. Ірванець вводить елементи гумору та сатири, що надає оповіді особливої динаміки й легкості, навіть коли йдеться про складні теми протистояння добра і зла. Усе це робить книгу не тільки розважальною, а й з певним філософським підтекстом, що змушує замислитися над тим, як час і доля можуть змінювати розуміння історичних постатей і подій. Особливе задоволення приносить різноманіття персонажів, серед яких і містичні Тибурцій з трьома потерчатами, і волинські коти-легенди, і Оноре де Бальзак, і Гітлер з своїм підлабузником Путлером, і сам Ірванець. Це додає роману шарму химерної фантастики, яка з кожною сторінкою все більше захоплює, заставляє розтягувати губи в усмішці, а часом зриватись на регіт. Ілюстрації Юрія Журавля вдало підкреслюють атмосферу твору, роблячи його ще більш колоритним та яскравим. "Ізмарагд княгині Несвіцької" — це книжка для тих, хто любить занурюватися у світ, де межі між вигадкою і дійсністю розмиті. Вона обов’язково сподобається шанувальникам химерної гумористичної прози, українського фольклору й постмодерністських іронічних оповідей. Ірванець знову доводить, що він — майстер слова, здатний поєднати історію, міф і сатиру в одне ціле, яке не залишить читача байдужим. Щиро Ваша #Клякса.

#Kyivbookfest #Фестиваль Це буде певно, останній допис про KyivBookFest 2024… Так би мовити, під завісу, згадуючи найкрутіші моменти фестивалю, я хочу розповісти про найбільшу фестивальну команду волонтерів, в якій мені довелося працювати. Організаторам вдалося знову зібрати неймовірно круту та потужню команду волонтерів, з якими було комфортно та весело працювати. Запальну, дружню і неймовірно мотивовану, де завжди була підтримка і взаємоповага. Цього разу мені вдалося поволонтерити на різних позиціях, як на рецепції, так і на локаціях та івентах. Оскільки це вже не перше моє волонтерство на київських книжкових фестивалях, то серед волонтерів були і знайомі обличчя, рада знову бути в одній команді з вами. Щиро Ваша #Клякса.

#Анонс #фестиваль #Книжкова_країна Організатори Книжкової Країни вже оприлюднили Мега Круту Програму Подій на ВДНГ!!! Це неймовірно - конкурси, івенти, презентації, в мене просто розбігаються очі. Такої насиченої програми я не бачила на жодному книжковому фестивалі. Детально можна ознайомитись за посиланням - https://bit.ly/programvdng

​#Анонс 19 вересня о 16:30 у Публічній бібліотеці імені Лесі Українки відбудеться презентація книжки «Малолітня матуся» Миколи Павленка. Чесно, ні про автора, ні про книжку, я раніше не чула, але аннотація мене зацікавила. На жаль попасти на презентацію я не зможу, але можливо хтось з моїх підписників зможе сходити і поділиться своїми враженнями. Роман Миколи Павленка глибоко психологічний, сповнений трагізму й оптимістичних сподівань. Події відбуваються на початку Другої світової війни, що сприймається, як певне віддзеркалення нинішніх тривожних днів, обтяжених широкомасштабною агресією рашистів. Дія роману відбувається в селищі поблизу залізничної станції. Тут з героїнею роману дівчиною-підлітком Валею, трапилась несподівана пригода, яка змінила все її, непросте в умовах війни, майбутнє життя. Але одного дня сталося диво: після довгих років самотності, злиднів і поневірянь, з’явився той, хто розгледів у Валі душевну близькість і нерозтрачену дівочу закоханість. Та чи готова вона до неймовірної зустрічі, яка може перевернути не тільки її життя, і яка трапляється лише раз у житті? Новину побачила тут.

​#прочитане #забуті_шедеври Теодосій (Тодось) Осьмачка – Збірка «Із-під Світу» (поема «Поет» + поезії) Видавництво Українької Вільної Академії Наук в США 1954 Цей пост писався декілька тижнів. Я довго думала, чи взагалі публікувати його, але все-таки наважилась. Почалося все з новини про створення нового видавництва «Уроборос» та засновницю цього видавництва Аллу Комарову, яку більшість із Вас знає як Дафу, відому букблогерку. З Дафою в мене не складаються відносини, декілька пікіровок в мережі закінчились тим, що я отримала від неї титул діаманту «невідомо хто, хто пукає в калюжу». Але книги які вони анонсували мене захопили і вразили. Книжки Льва Скрипника та Євгенії Ярошинської, це те, що я дуже хотіла б побачити в наших книгарнях. Такі «забуті» автори та їх творчість це справжні скарби української літератури. І те, що молоде видавництво береться їх видавати наповнює мене захватом і вдячністю. Так сталось що про Льва Скрипника я лише чула, а от збірка творів Євгенії Ярошинської в моїй домашній бібліотеці є, правда видання 1958 року. Забута проза, якою я так захоплююсь. Її називали першою українською письменницею на Буковині. Я про неї обов’язково напишу колись більш детальніше. Але не сьогодні… Сьогодні, я хочу розповісти про ще «забутий» твір. Який чи навмисно, чи випадково, навіть в роки незалежності намагаються не згадувати. Мова піде про твір письменника Розстріляного Відродження – Тодося Осьмачку. В останні роки були неодноразово перевидані його прозові твори, і декілька віршів. Але головний (на думку самого автора) твір його життя, так і отримав нового життя. Я говорю про поему «Поет». Це твір, який виражає глибокі роздуми автора про сутність мистецтва, роль митця в суспільстві та трагедію поета в умовах тоталітарної держави. Також це НЕ класичний наративний твір з чіткою сюжетною лінією, а скоріше глибоке філософське роздумування про долю творчої людини. Поема має багато автобіографічних моментів, оскільки Осьмачка сам зазнав переслідувань і репресій як з боку радянської влади, так від місцевих пристосуванців, через свої антирежимні погляди. Іншими словами, це просто неймовірний твір. Мова, що зрозуміло, трохи архаїчна, але настільки співуча, що деякі рядки, я по десятку разів зачитувала в голос, щоб насолодитись їх звучанням. Складний і драматичний сюжет, перші роки радянської влади на нескорені Черкащині. Тут постійно потрібно тримати в памяті час і місце подій поеми. Ні, тут немає прямої згадки про героїв холодноярівців, але є якесь постійне відчуття їхньої незримої присутності. Це важко передати словами, це скоріше відчуття, ніби привиди недавньої боротьби спостерігають за героями поеми разом з читачем. Окрема мова про героїв поеми, як головні так і другорядні, як патріоти так і пристосуванці та зрадники. Вони всі "живі" і "об’ємні", з своїми почуттями, емоціями. Ну а головні герої - Свирид і Вустя це взагалі українські Гамлет і Офелія. Їх почуття і майстерно описані емоції заставлять співчувати їм, вірити їм, любити їх. Я не знаю чому цей твір до сих пір не був перевиданий, Осьмачка вивчається в школі, про нього і його творчість проводять тематичні екскурсії в Києві та на його батьківщині, навіть є літературний конкурс і фестиваль присвячені Осьмачці. Але твір, який автор сам назвав головним с своєму житті, про який згадують ледве не в кожній біографічній статті про Осьмачку, знайти в друкованому вигляді дуже складно. Особисто я змогла знайти лише в діаспорському виданні 1954 року. А зараз, я дуже сподіваюсь, що нове видавництво «Уроборос», якому вистачає сміливості почати видавати твори «забутих» українських класиків, побачить мый допис, та зверне увагу і на цей непересічний твір. І про нього зможуть дізнатись і інші поціновувачі української літератури. Щиро Ваша #Клякса.