cookie

We use cookies to improve your browsing experience. By clicking «Accept all», you agree to the use of cookies.

avatar

Записки Динамівця

"Записки Динамовца" Контакт - @taras_kombinator Канал для фанатов самого титулованного и великого клуба Восточной Европы. (Динамо Киев)

Show more
Advertising posts
2 954
Subscribers
+124 hours
+47 days
+1530 days

Data loading in progress...

Subscriber growth rate

Data loading in progress...

Photo unavailableShow in Telegram
Ебать Спартак
Show all...
00:22
Video unavailableShow in Telegram
Настрій і вираз обличчя з яким Піхальонок виходь на поле…
Show all...
IMG_5705.MP43.32 MB
Photo unavailableShow in Telegram
Усіх з Перемогою! Так і тримати. Мого батька з днем народження, усім вашим батькам - радості, спокою і успіхів!
Show all...
Photo unavailableShow in Telegram
Андреа Пірло – про поразку від Ліверпуля у фіналі Ліги чемпіонів 2005-го. «Був день, коли я хотів закінчити кар'єру. Після Стамбула нічого не мало сенсу. Найболючішим було усвідомлення того, що винні ми самі. Це було колективне самогубство. Роздягальня після матчу заповнилася недоумкуватими, зомбі в пошуках мізків. Ми не розмовляли, не рухалися, просто вимкнулися. Але тільки за кілька годин усвідомили, який кошмар трапився. Безсоння, злість, депресія, порожнеча. Ми придумали нову хворобу з численними симптомами – стамбульський синдром. Я більше не відчував себе футболістом, і це вбивало мене. Я не відчував себе людиною – це було ще гірше. Я весь час думав про футбол, але водночас мені було чхати на нього. Я не дивився в дзеркало – боявся, що відображення плюне мені в обличчя. Єдиним правильним рішенням мені здавалося завершення кар'єри, безславний відхід. Історія закінчилася, шлях закінчився, я закінчився. Я ходив, опустивши голову. Хотів стрибнути в порожній басейн, потонути, задихнутися. Почуття безпорадності перед долею залишилося зі мною назавжди. Я ніколи не дивився цей матч. Він – ворог, з яким я більше не хочу зустрічатися». 🌐 ДжанлукаЛападула
Show all...
Photo unavailableShow in Telegram
10 років без Гусіна… Світла пам'ять Андрію!
Show all...
Photo unavailableShow in Telegram
🦅🕯Сьогодні згадуємо Василя Фадєєва. Легендарний менеджер "Сокола" і національної команди України 74 роки тому народився. Василь Митрофанович народився 16 вересня 1950 року в Горькому (нині — Нижній Новгород, рф). Фадєєв - вихованець хокейної школи горьківського «Торпедо». З осені 1970 року став гравцем київських клубів «Динамо» і «Сокіл». У період 1970-1974-го оборонець зіграв за наш клуб 144 матчі, закинув 16 шайб, віддав 7 передач. У другій половині 70-х років Василь Митрофанович працював дитячим тренером на ковзанці «Крижинка». З 1980 року Фадєєв став адміністратором «Сокола». Деякий час був начальником команди. За час перебування Фадєєва у клубі, «Сокіл» переміг у 12 чемпіонатах України. З 1992 року роботу в клубі Фадєєв поєднував з посадою генерального менеджера збірної України. У ті роки національна команда брала участь у дев'яти турнірах елітного дивізіону чемпіонату світу і грала на Олімпіаді-2002. Помер Василь Митрофанович 24 жовтня 2013-го, 63-річним, похований на Байковому цвинтарі.
Show all...
Митрофанович! Світла пам’ять!
Show all...
Photo unavailableShow in Telegram
20 років тому 15 вересня у матчі Ліги чемпіонів у Римі динамівці Києва зіграли тільки один тайм і забили тільки один мʼяч у ворота «Роми» (голом відзначився захисник «Динамо» Горан Гавранчич), а виграли - 3:0! Ну і ще цікавий факт, в тому матчі за киян грали тільки два українці і аж девʼять іноземців…
Show all...
Photo unavailableShow in Telegram
Змішані почуття, не люблю я рому з дитинства, не пожаюається цей клуб і все тобі. А от за українця радий, хіба що гол такий некрасивий як та рома
Show all...
Цікавий нюанс. Суркіс не сидить разом із Геллером. Хоча він і з Григорієм не сидить певно, через те що Ігор палить постійно, людям бздить
Show all...
Choose a Different Plan

Your current plan allows analytics for only 5 channels. To get more, please choose a different plan.