Канал сучасного правника

🔥 Про повноваження начальника військової адміністрації щодо відчуження з комунальної власності земельних ділянок в умовах воєнного стану: оренда на 1 рік Положення пункту 26 частини другої статті 15 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану» обмежує начальника військової адміністрації у повноваженнях вирішення питань у земельних правовідносинах, забороняючи вирішувати питання відчуження з комунальної власності земельних ділянок та надання таких земельних ділянок в оренду на строк понад один рік. В умовах воєнного стану Закон № 389-VIII є спеціальним по відношенню до Земельного кодексу України та потребує комплексного застосування при визначенні повноважень начальника військової адміністрації з урахуванням усіх обмежень, що передбачені як Земельним кодексом України, так і Законом № 389-VIII. У ситуації, коли Закон №389-VIII наділяє відповідними повноваженнями військові адміністрації населених пунктів (стаття 15 цього Закону), однак з певними обмеженнями, постановою Верховної Ради України не можуть бути зменшені чи скасовані такі обмеження компетенції військових адміністрацій. Детальніше з текстом постанови Верховного Суду від 14 серпня 2024 року у справі № 200/3942/23 можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/121036286 #оренда #військова #адміністрація #земельне

"Всё хорошо": Усик прокомментировал задержание в аэропорту в Кракове По его словам, "произошло недоразумение, которое быстро разрешилось".

"Олександра Усика заарештували в аеропорту Кракова. Обставини зʼясовуються", – повідомив перший заступник голови комітету ВР з питань молоді і спорту Жан Беленюк. 📷: Жан Беленюк @liganet

🔥 У порядку спрощеного позовного провадження можуть розглядатися не лише справи, визначені частиною першою статті 274 ЦПК України, але й будь-які інші справи, якщо з частини четвертої вказаної статті не випливає заборона щодо можливості їх розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. За змістом ухвали Вільнянського районного суду Запорізької області від 29 листопада 2019 року про відкриття провадження в цій справі суд вважав за можливе розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Враховуючи зазначені висновки про те, що в цій справі предметом позову були лише вимоги немайнового характеру (визнання недійсними договорів), оскільки ця справа не належить до тих, які відповідно до частини четвертої статті 274 ЦПК України не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, а також з огляду на вказані положення статті 19 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 вересня 2022 року у справі № 275/1042/20, від 26 жовтня 2022 року у справі № 462/518/21, від 15 березня 2023 року у справі № 642/3979/20, від 13 березня 2024 року у справі № 463/1162/20. ВС КЦС 09 вересня 2024 року Справа № 314/4732/19 https://reyestr.court.gov.ua/Review/121570497 #процесуальне #спрощене #позовне #провадження

🔥 Виключення норми про медогляд в МСЕК для визначення інвалідності – парламент схвалив законопроект Верховна Рада 17 вересня ухвалила за основу законопроект авторства Галини Третьякової щодо удосконалення процедур медико-соціальної експертизи 11225. Ним пропонується виключити обов’язок проходити медичний огляд в МСЕК та надати право визначати форму участі в засіданні МСЕК на вибір, тобто особисто або онлайн. Цим законопроектом з закону пропонується виключити норму, що інвалідність як міра втрати здоров’я визначається шляхом експертного обстеження в органах МСЕК. https://sud.ua/uk/news/publication/310770-isklyuchenie-normy-o-medosmotre-v-msek-dlya-opredeleniya-invalidnosti-parlament-odobril-zakonoproekt

Пропоную колегам цікаву процесуальну дискусію і прошу висловити свої думки по суті 😎 У 2017 році було внесено суттєві зміни до процесуальних кодексів і тим самим чітко визначено які документи ми можемо подавати та в якому порядку. До цього сторони завалювали суди «додатковими запереченнями» на «додаткові заперечення» тощо. Зокрема, ч.ч. 1,2 ст.174 встановлено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору ВИКЛЮЧНО у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Зверну увагу, що сторони іноді намагаються всунути «письмові пояснення», «додаткові пояснення», «пояснення», «додаткові заперечення» тощо, але суди звертають увагу, якщо сторона на це звертає увагу і просить не брати до уваги. Я завжди посилаюсь на позицію ВПВС від 05.07.2023, в якій суд каже: якщо суд не просив додатково щось пояснити, в ви це надали, то суд не бере до уваги. Тобто, кодекс надав можливість сторонам висловити все, що вони вважають за потрібне, у відповідній формі та строки. Якщо сторона не вважала за потрібне скористатись, це її право і вона несе відповідні ризики. Ок, розібрались 👌Йдемо далі 🚶‍➡️ Ч.ч. 1,2 ст. 93 встановлено, що учасник справи має право поставити в першій заяві по суті справи, що ним подається до суду, не більше десяти запитань іншому учаснику справи про обставини, що мають значення для справи. Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов’язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті. Тобто, кодексом встановлено чітку норму, коли інша сторона зобов’язана надати відповідь на запитання. В одній зі справ сторони обмінялись своїм баченням по суті справи у заявах по суті справи, надали докази. Сторони не скористалися правом на 10 запитань. Далі на стадії слухання (підготовче закрито) інша сторона (назвемо її «Б») «прокинулась» і вимагала, щоб Позивав (сторона «А») була викликана до суду і дала свої відповіді. Звичайно наша сторона заперечила, оскільки справу веде належний представник, все по суті було викладено і нового нічого не було, нові докази подати законно неможливо, як свідок Позивач не дасть добро, сторона «Б» не скористалась правом 10 запитань. Там було більш психологічне: ображений на життя чоловік, який психологічно намагається впливати на жінку. Але суд задовольнив клопотання Відповідача. Позивач прийшов в суд і ми знову подали заперечення проти цього «діяння», оскільки все, що хотів Відповідач, він не «мав права», а зобов’язаний був викласти у заявах по суті та 10 запитаннях. Таким правом Відповідач не скористався, а значить не набув права щось віл нас вимагати. Суддя був обурений: «що Ви таке собі вигадали ?». Ми повідомили, що знаємо процесуальний кодекс і чітко дотримуємось його вимог, а суд від нас вимагає те, що не передбачено кодексом. Звернули також увагу на позицію ВПВС. І ось запитання: на вашу думку, чи зобов’язана сторона давати пояснення / відповіді, якщо все викладено у заявах по суті і інша сторона не скористалася правом на 10 запитань. Цікаві думки 😎

💼 ❗️У Земельному кодексі встановили особливості адміністративного провадження у сфері земельних відносин. ✅ Верховна Рада визначила, за яких умов можуть бути визнані недійсними та протиправними рішення чиновників, на підставі яких виникають речові права на земельні ділянки, надається дозвіл на розроблення документації із землеустрою, вносяться відомості до Державного земельного кадастру. ✅ Верховна Рада прийняла закон «щодо захисту інтересів власників земельних часток (паїв), а також застосування адміністративної процедури у сфері земельних відносин». Одне з питань, яких торкається документ - це розмежування застосування закону про адмінпроцедуру та актів земельного законодавства. ✅ У фінальній редакції змін до Земельного кодексу додали главу 3-1, яка регулюватиме особливості адміністративної процедури у сфері земельних відносин. Так, відповідно до нової статті 17-2 «Особливості адміністративного провадження адміністративних справ у сфері земельних відносин» подання заяв, передбачених Земельним кодексом, іншими нормативно-правовими актами у сфері земельних відносин, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб здійснюється лише у письмовій формі шляхом особистого звернення, надсилання поштовим відправленням або подання в електронній формі. ⚠️Органи державної влади і місцевого самоврядування, їх посадові особи здійснюють розгляд заяв у порядку, передбаченому Законом «Про адміністративну процедуру», з урахуванням особливостей, встановлених цим Кодексом, іншими нормативно- правовими актами у сфері земельних відносин. ⚠️Оскарження рішень органів державної влади, Верховної Ради АРК, Ради міністрів АРК, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у сфері земельних відносин здійснюється лише в судовому порядку, якщо інше не передбачено Земельним кодексом, Законом «Про адміністративну процедуру», іншими нормативно-правовими актами у зазначеній сфері. ⚠️Рішення органів державної влади, Верховної Ради АРК, Ради міністрів АРК, органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, їх посадових осіб, на підставі яких виникають речові права на земельні ділянки, надається: 🔸дозвіл (згода) на розроблення документації із землеустрою або відмова в його (її) наданні, 🔸погодження або відмова у погодженні документації із землеустрою, 🔸вносяться відомості до ДЗК (зміни до таких відомостей), надаються такі відомості (відмова в їх наданні), можуть бути визнані недійсними, протиправними виключно за рішенням суду, крім випадків, коли скасування протиправних рішень в позасудовому порядку передбачено законодавчими актами у сфері земельних відносин, а також Законом «Про адміністративну процедуру». ⚠️У разі якщо вирішення порушених у заяві у сфері земельних відносин питань не належить до компетенції адміністративного органу, його посадової особи, що її отримав, зазначений орган, посадова особа приймає рішення про відмову в її задоволенні, про що письмово повідомляє заявника. Надсилання заяви за належністю або залишення її без розгляду допускається у порядку, передбаченому Законом «Про адміністративну процедуру». Правомірний адміністративний акт може бути відкликаний в порядку, передбаченому Законом «Про адміністративну процедуру». ⚠️Визнання нікчемними власних рішень органами державної влади, Верховною Радою АРК, Радою міністрів АРК, органами місцевого самоврядування допускається в порядку, передбаченому Законом «Про адміністративну процедуру». ⚠️Предметна та територіальна компетенція органів державної влади, Верховної Ради АРК, Ради міністрів АРК, органів місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, їх посадових осіб визначається виключно цим Кодексом або іншими нормативно-правовими актами у зазначеній сфері.

⚠️Врегулювання спорів між адміністративними органами щодо компетенції у сфері земельних відносин шляхом погодження прийняття узгодженого рішення зазначеними органами або органами вищого рівня, а також надання адміністративної взаємодопомоги при здійсненні зазначеними органами повноважень у сфері земельних відносин допускається у порядку, передбаченому Законом «Про адміністративну процедуру». ⚠️Обчислення строків в адміністративних провадженнях у сфері земельних відносин здійснюється в порядку, визначеному Законом «Про адміністративну процедуру», якщо цим Кодексом або іншим нормативно-правовим актом у сфері земельних відносин не встановлено інше. ⚠️Погодження та прийняття адміністративного акта у сфері земельних відносин в автоматичному режимі здійснюються виключно у випадках, передбачених цим Кодексом або іншими нормативно-правовими актами в зазначеній сфері. ⚠️У разі якщо відповідно до цього Кодексу документація із землеустрою підлягає погодженню, отримання розробником документації висновку про її погодження у порядку, визначеному цим Кодексом, є обов’язковим. Мотивування (обґрунтування) адміністративного акта у сфері земельних відносин є обов’язковим лише у разі, якщо таким актом: 🔸прийнято рішення про використання земельної ділянки, що перебуває у користуванні на правах оренди, емфітевзису, суперфіцію, для розміщення об’єктів, визначених ч. 1 статті 7 Закону «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності»; 🔸розірвано договір оренди земельної ділянки державної, комунальної власності, емфітевзису, суперфіцію щодо такої земельної ділянки, за умови що відповідно до закону або згідно з договором сторона договору, якою є адміністративний орган, має право розірвати договір в односторонньому порядку; 🔸в інших випадках, визначених цим Кодексом, Законом «Про адміністративну процедуру» та іншими нормативно-правовими актами у сфері земельних відносин. Адміністративний акт у сфері земельних відносин: 🔹що є підставою для виникнення речових прав на земельну ділянку, – не втрачає чинності після державної реєстрації відповідного речового права і продовжує діяти протягом усього часу існування такого права; 🔹яким надається дозвіл (згода) на розроблення документації із землеустрою, надається погодження такої документації, – не втрачає чинності після затвердження відповідної документації і продовжує діяти протягом усього часу реалізації заходів із землеустрою, передбачених такою документацією; 🔹яким вносяться відомості до Державного земельного кадастру про об’єкт такого кадастру, – діє протягом усього часу існування відповідного об’єкта. Також у Законі «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» встановили, що вчинення процедурних дій, прийняття процедурних рішень у сфері відчуження об’єктів права приватної власності для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності здійснюється в порядку, встановленому Законом «Про адміністративну процедуру», з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та вищезгаданою новою статтею 17-2 Земельного кодексу. ⚠️Крім того, цим законом перехідні положення Земельного кодексу доповнили нормою про те, що всі землі, зайняті водними об’єктами загальнодержавного значення (крім земельних ділянок приватної власності; земельних ділянок комунальної власності в межах населених пунктів, а також земельних ділянок за межами населених пунктів, право комунальної власності якими зареєстровано), вважаються землями державної власності. Внесено також низку інших змін до законодавства, які повʼязані з адмінпроцедурою. https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43931 https://www.facebook.com/share/p/6k4fhKn7HRfwKKQe/?mibextid=WC7FNe

💼 ​​Адвокат належить до категорії зайнятого роботою населення, і це виключає можливість надання йому статусу безробітного – ВП ВС Адвокат, право на заняття адвокатською діяльністю якого не зупинено і не припинено, є особою, яка провадить незалежну професійну діяльність (забезпечує себе роботою самостійно), та віднесений до категорії зайнятого роботою населення. Тож це виключає можливість надання йому статусу безробітного. На цьому наголосила Велика Палата Верховного Суду у справі за позовом міського центру зайнятості до адвоката про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю. Детальніше – https://is.gd/LOm4Hc. #адвокат #безробіття

💼 Банки за запитом поліції розкриватимуть банківську таємницю та особисті дані клієнтів Верховна Рада планує прийняти закон про розкриття банками низки даних щодо користувачів платіжних послуг у разі отримання банком запиту від поліції. https://sud.ua/uk/news/publication/310710-banki-po-zaprosu-politsii-budut-raskryvat-bankovskuyu-taynu-i-lichnye-dannye-klientov