POLITpedia

🇪🇺Трохи про резолюцію Європарламенту 🗣Гадаю, ви всі вже бачили новини про те, що сьогодні під час пленарного засідання Європарламент 425 голосами ухвалив резолюцію під назвою "Необхідність безперервної підтримки України з боку ЄС", де закликав країни ЄС зняти обмеження на використання західного озброєння, наданого Україні, для ураження цілей на території москви (текст резолюції українською). 🔫А якщо хтось ще не бачив, там поміж іншого висловлюється занепокоєння депутатами ЄП щодо постачання боєприпасів та зброї, зокрема через те, що недостатні або несвоєчасні постачання зброї та боєприпасів можуть звести нанівець докладені до цього часу зусилля (з нашої підтримки). Також ЄП підкреслив необхідність тіснішої співпраці в галузі оборони між країнами ЄС, задля продовження та збільшення нашої підтримки. 🇭🇺Крім того, у резолюції закликається тиснути на Угорщину через блокування Європейського мирного фонду, що також включає Фонд допомоги Україні (там взагалі про Угорщину та Орбана окремий пункт). ➡️Проблемою тут є лише те, що всі резолюції ЄП мають виключно рекомендаційний характер і не є обов'язковими для виконання країнами-членами. Вони є так званим non-binding або "необов'язковими" документами, які висловлюють позицію ЄП з певних питань, але не мають юридичної сили, щоб зобов'язати країни-члени їх виконувати. Саме тому вся резолюція подається у формі заклику. ➡️Проте все не так погано, як здається, хоча б через те, що резолюція все ж несе в собі можливість для створення політичного тиску на рішення національних урядів, що особливо важливо у варіанті тиску не на якийсь Будапешт (вони буквально пухлина на тілі Європи), а на умовний Берлін та Рим, які дуже сильно не хочуть надавати дозвіл використовувати свою зброю на території москви. 🇩🇪Особлива увага тут саме Німеччині з Шольцем, адже це буквально ляпас від ЄП усім його нещодавнім "миротворчим ініціативам", плюс це додатковий тиск на нього у питаннях надання нам ракет Taurus, адже після прийняття такої резолюції вертітися та ухилятися вже не так просто, бо офіційний документ з закликом вже є і йти врозріз з ним – значить ставити під сумнів інституції усього блоку, а значить і ставити під сумнів власну першість у ньому. ❕Загалом, сама резолюція справді гарна і досить важлива, проте відсутність у неї юридичної сили – це головний мінус, який залишає досить широке поле для маневрів, але все ж не настільки, як раніше, що не може не тішити. POLITpedia

🇬🇪Грузія все більше занурюється у московську сферу впливу 🗣Думаю, ви так чи інакше чули та пам'ятаєте про те, як грузини декілька місяців тому масово виходили на мітинги проти закону про іноагентів, який просував промосковський уряд країни. І, мабуть, пам'ятаєте, чим саме закінчились ці мітинги. Правильно, нічим: закон таки прийняли, а грузини трошки ще помітингували і розійшлися по домівках. ▫️Зараз же в Грузії відбувся новий перформанс від влади, який міг би стати каталізатором для змін в країні, особливо враховуючи, що там зараз передвиборчі перегони. ▪️А саме: голова правлячої партії "Грузинська мрія" та, по суті, володар усієї країни, промосковський олігарх Бідзіна Іванішвілі (який має московське громадянство) декілька днів тому на передвиборчому заході у місті Горі (батьківщині Сталіна, до слова) заявив, що Грузія знайде в собі сили не лише пробачити, а й визнати свою провину за війну з москвою у 2008 році. 🇬🇪Просто для розуміння: місто Горі знаходиться буквально біля кордону з Південною Осетією. У тому ж 2008 році, коли московити разом з осетинами вторглися у Грузію, місто прийняло на себе основний удар, зазнавши масових бомбардувань, зокрема й касетними авіабомбами, і навіть окупації, за час якої його знатно помародерили. ▫️Ця ситуація щось типу, якби ми у 2022 прийняли стамбульські домовленості, і через певний час до влади прийшов умовний Медведчук та на передвиборчій конференції у Маріуполі вибачався перед московитами та "денерійцями" за розв'язану Україною війну. ▪️Думаю, реакцію українського суспільства на таке не складно уявити. А що ж зробили грузини? Звісно, вони вийшли на мітинги під гаслом "Ні диктату Кремля", але кількість протестувальників там була, напевно, менша за кількість преси (приклад на фото). ▫️А яка ж була мета цієї заяви Іванішвілі? ➖По-перше, продемонструвати кремлю, що вони готові заради своєї, по суті, офіційної цілі мирного об'єднання з Абхазією та Південною Осетією ще більше грати під дудку москви. ➖По-друге - подивитись, якою ж взагалі буде реакція грузинського суспільства на таке загальнонаціональне приниження перед кремлем. Як виявилось, досить млявою. 🇺🇦Для нас же тут нічого гарного немає, як мінімум через те, що досить близький нам історично, географічно та економічно грузинський народ, який міг би стати нашим основним союзником на Кавказі, все більше перетворюється на Білорусь 2.0. ❕Як максимум, це буде приклад як для Молдови, так і для деяких наших західних партнерів, для яких ймовірне відновлення територіальної цілісності Грузії стане доказом, що і у нас так вийде, просто треба задовольнити потреби Москви і все. ▫️ Для нас же тут нічого гарного немає, як мінімум через те, що наш досить близький історично, географічно та економічно дружній грузинський народ, який міг би стати нашим основним союзником на Кавказі, все більше перетворюється на Білорусь 2.0. POLITpedia

🇬🇧Партії в деталях: Ліберально-демократична партія Великобританії 🇬🇧Ліберально-демократична партія Великобританії (Liberal Democrats або скорочено Lib Dems) - лівоцентристська політична сила, що виникла в результаті злиття Ліберальної партії та Соціал-демократичної партії у 1988 році та є третьою найвпливовішою партією Королівства після Лейбористів та Консерваторів. Теперішнім лідером партії є Ед Дейві. 📢Ідеологічно партія позиціонує себе як центристська, поєднуючи елементи соціал-лібералізму, класичного лібералізму, та соціал-демократії. Вони відстоюють права індивідуальної свободи, толерантність та соціальну справедливість. 📄Основні ідеї партії: ➖ Права людини та громадянські свободи: Лібдеми традиційно підтримують захист громадянських прав та свобод, виступаючи за розширення прав людини, підтримку ЛГБТ+ спільноти та рівність для всіх меншин. ➖ Європейська інтеграція: Ліберальні демократи завжди були проєвропейською партією. Вони активно виступали проти Brexit і за тісну співпрацю з Європейським Союзом, наголошуючи на економічних і соціальних перевагах такого партнерства. ➖ Економічний прогресивізм: Партія виступає за вільний ринок, але підтримує часткове державне втручання в економіку, щоб забезпечити соціальну справедливість, податкові реформи, які допомагають найбільш вразливим верствам населення, та інвестиції в громадські послуги. ➖ Захист навколишнього середовища: Лібдеми активно виступають за боротьбу зі змінами клімату, підтримуючи переходи до відновлюваних джерел енергії, зелених технологій та екологічно чистого транспорту. ➖Конституційна реформа: Партія виступає за реформу виборчої системи (перехід до пропорційного представництва), децентралізацію влади та реформу Палати лордів (через наявну мажоритарну систему, вони не можуть конкурувати з лейбористами та консерваторами і отримують менше місць, ніж могли б (про виборчі системи пояснення тут). ▫️Лібдем, як я зазначив, утворились шляхом злиття у 1988 році Ліберальної партії та Соціал-демократичної партії. Остання відкололася від Лейбористської партії через незгоду з більш лівим курсом керівництва, що все більше нагадувало марксизм. Водночас, ліберали мали своє коріння у Ліберальній партії вігів, яка була однією з двох основних політичних сил Великої Британії у 19 столітті, поки не поступилася лейбористам. ▪️Хоча Ліберально-демократична партія не має такої чіткої фракційної структури, як консерватори чи лейбористи, в ній можна виділити певні ідеологічні течії: ⏺Соціал-ліберали: Найбільш ліве крило партії, яке зосереджене на захисті соціальної справедливості, розширенні державної підтримки та захисті прав трудящих. ⏺Економічні ліберали: Прихильники економічного лібералізму, які підтримують ідеї вільного ринку, приватизації та дерегуляції, але при цьому наголошують на важливості соціальної відповідальності бізнесу. ⏺Зелені ліберали: Активісти, які ставлять кліматичні зміни та захист довкілля на перше місце. Вони виступають за екологічні реформи і зниження вуглецевих викидів. ▫️Попри те, що партія ніколи не мала значної більшості в парламенті, Ліберал-демократи відіграли важливу роль в історії Великобританії. Найбільшого впливу вони досягли у 2010 році, коли стали молодшим партнером у коаліційному уряді з Консервативною партією. Проте ця коаліція завдала удару по їхній репутації через суперечливі рішення щодо підвищення плати за навчання у вищих навчальних закладах, що суперечило передвиборчим обіцянкам партії й призвело до значного обвалу рейтингів. ▪️Особливістю лібедемів є те, що вони пропонують, по суті, основні переваги як лейбористів, так і консерваторів, поєднуючи соціальні гарантії з вільним ринком та індивідуальними свободами. Саме це допомагає партії бути досить популярною серед освіченого та переважно середнього класу й робітничого населення великих міст. ❕Загалом, ліберал-демократи є досить впливовою партією Британії, яка пропонує альтернативу двом основним партіям, що приваблює значний відсоток британців, але через мажоритарну виборчу систему країни не дозволяє партії здобути більше представництво в парламенті. #партії POLITpedia

🇺🇸Антиабортники проти Трампа 🗣Раз уже я почав тему проблем кандидатів на виборах у США, там відбувається досить цікава ситуація з трампістською базою антиабортників. ▫️Після дебатів, на яких Трамп висловив відносно помірковану позицію щодо цього питання, його прихильники поділилися на два табори: тих, хто незадоволений таким зсувом до центру, але все ж залишаються з ним, і тих, хто взагалі більше не збирається голосувати за нього. ➡️Так, одна з найвідоміших американських активісток проти абортів і засновниця групи Live Action Ліла Роуз, після дебатів, де Трамп відмовився підтримати ідею загальнонаціональної заборони абортів, заявила на свою більш ніж мільйонну аудиторію, що Трамп сам унеможливлює голосування за нього.

Цілком очевидно, що Трамп менш прихильний до абортів, ніж Камала Гарріс, але мета нашого руху - не просто прийняти будь-якого найменш поганого кандидата і підтримати його. Наша мета - допомогти кандидатам, які збираються стати борцями за передчасно народжених.

➡️Фактично, Роуз закликає не голосувати взагалі, адже, на її думку, жоден з кандидатів не відповідає інтересам, які поділяють вона і її прихильники. ▪️Це насправді вельми цікавий прецедент, адже більшість противників абортів – це білі євангельські християни (приблизно 14% від усіх американців), які переважно завжди голосували за Трампа (77% у 2016 році та 84% у 2020 році). Враховуючи, що у 2020 році Трампу не вистачило всього 21 тисячі голосів у Джорджії, Вісконсині та Аризоні для перемоги, зараз навіть якщо кілька відсотків з них просто залишиться вдома і не проголосує, вибори заберуть демократи. ▫️До речі, ще цікаво, що ті соціал-консерватори, які все ж закликають підтримати Трампа, хоч і не поділяють такої поміркованості, його ж і критикують за подібний зсув, наголошуючи на тому, що такими діями він мало того, що не зможе залучити незалежних виборців, але може й взагалі втратити частину консервативних. ♟І ситуація для штабу Трампа все більше стає схожою на цугцванг: намагаючись залучити поміркованих виборців, він обурює і навіть втрачає свій ядерний електорат, а орієнтація на більш консервативні кола відштовхує поміркованих. ▫️У демократів є схожі проблеми, особливо щодо війни в Газі та економіки, але їх головним об'єднуючим фактором залишається страх повернення Трампа до влади, тому там поки всі сидять тихенько. POLITpedia

🇺🇸🗳Що може допомогти Трампу здобути президентське крісло 🗣Після виходу Байдена з президентських перегонів і заміни його кандидатури Камалою Гарріс, з подальшим стрімким зростанням її рейтингів та невдалих дебатів для Трампа, більшість розмов звелася до того, що саме вона має перемогти на цих виборах і отримати крісло президента США. ▫️Проте, якщо подивитись на рейтинги різних опитувань (тут, тут і тут), ми побачимо, що між Камалою та Дональдом різниця не така колосальна. Її відрив переважно на 2, максимум 3 відсотки, тобто у межах статистичної похибки (може бути таким, а може бути і меншим), що ніяк не гарантує їй стовідсоткову перемогу. ▪️Така ситуація, коли більшість голосів в опитуваннях віддають опоненту Трампа, нагадує для частини спостерігачів президентські перегони 2016 року. Тоді більшість опитувань вважали фавориткою Гілларі Клінтон, за яку і проголосувало більше людей, а переміг Трамп, за якого проголосувало більше виборців. ▫️Насправді ситуація, особливо в проведенні кампанії штабом Гарріс, дещо схожа. Про це, зокрема, в інтерв'ю виданню The Guardian сказав колишній британський посол в США Кім Деррок, вказуючи на одну з основних її помилок, а саме непублічність. ➡️Гарріс, буквально як і Клінтон, не роздає жодних інтерв'ю, не так часто з'являється на мітингах та взагалі жодним чином не комунікує з медіа. В той час, коли Трамп, хоч і подекуди пише та каже дурниці, але постійно створює інфоприводи, що в сучасних реаліях є набагато кращою стратегією, ніж чекати, поки про тебе будуть розповідати інші (а медовий місяць Гарріс в медіа вже скінчився і вона стає все менш цікавою). ▫️І навіть трошки квола, але перемога на дебатах - це те, що пам'ятатимуть максимум кілька тижнів. Це могло б гарантувати перемогу, якби вибори відбулися вже завтра, але до них ще більше ніж півтора місяці, за які ситуація може змінитись кардинально (розуміючи це, зокрема, штаб Трампа відмовився від ще одних дебатів). ➡️Другою ж проблемою Гарріс Деррок називає те, що вона досі не змогла запропонувати щось значне виборцям з так необхідних для її перемоги swing-states, таких як Мічиган, Вісконсин та Пенсильванія (разом дають аж 44 виборця), де вона хоч і лідирує, але з досить незначним відривом. ▫️Всі три штати - регіон так званого "іржавого поясу", який колись був промисловим центром Америки, але який після зростання глобалізації і дій таких демократів, як Білл Клінтон, що призвели до переміщення виробництв до Китаю, дуже сильно занепав. І Гарріс необхідно за дуже короткий термін не просто запропонувати їм свою улюблену програму "за все хороше", а створити чіткий план, як саме можна відродити регіон, який демократи колись і зруйнували, або цим займатиметься вже Трамп. ❕Загалом, ці вибори, як і майже завжди у США, - дуже велика лотерея, і говорити про стовідсотковий варіант розвитку подій, навіть якщо він таким здається, неможливо. Тому краще просто спостерігати і тихенько вболівати за того кандидата, який кожному з вас ближчий. POLITpedia

♟Світовий сепаратизм: Азербайджанський сепаратизм в Ірані 🗣Республіка Азербайджан - досить впливова регіональна нафтова країна у Закавказзі, але чи знали ви, що її назва історично відноситься до зовсім іншої території, а саме регіону Азербайджан, який знаходиться трохи південніше, на півночі Ісламської Республіки Іран? Населення якого є вдвічі більшим і часто досить прихильно ставиться до ідеї відокремлення від персів та об'єднання зі своїми північними родичами. 🇮🇷Іранський Азербайджан, або Південний, як його зараз називають, складається з трьох іранських провінцій (Західний Азербайджан, Східний Азербайджан і Ардебіль) і населений переважно саме азербайджанцями (72%) та курдами на заході (20%). Це досить гористий регіон, що завжди допомагало етносам, які його населяють, незважаючи на вікове перське володарювання, зберігати власну ідентичність через культуру, мистецтво, а головне - мову, яка для більшості населення є тюркською. 🇦🇿І саме на початку 20 сторіччя, з поширенням націоналістичних ідей в регіоні, ця ідентичність почала даватися взнаки, особливо після розпаду російської імперії та утворення на її території Азербайджанської Демократичної Республіки. Це спричинило поширення ідей про об'єднання усього азербайджанського народу в одну державу, які не згасали навіть під час совєтської окупації Азербайджану. 🇷🇺Крім того, саме ця окупація, з подальшим радянським вторгненням на північ Ірану під час Другої світової війни й усебічним заохоченням совєтами азербайджанського населення Ірану до більшого політичного відокремлення від персів, призвела до створення за тієї ж підтримки червоних автономної Азербайджанської Народної Республіки (у москви якийсь фетіш на народні республіки) у 1945-1946 роках, яка і стала одним з найбільших донині кейсів азербайджанського сепаратизму. 🪖 Проте після виводу радянських військ у 1946 році іранці досить швидко придушили і азербайджанську автономію, і закрутили гайки, посиливши централізацію та обмеження прав етнічних меншин, що досі допомагає їм відносно надійно утримувати регіон. 👤Сучасний азербайджанський сепаратизм, зокрема через тоталітарний характер іранської теократії, проявляється переважно у формі культурного та мовного активізму, але й такі акції часто призводять до досить жорсткої реакції з боку влади у Тегерані. Через це, по суті, немає жодних азербайджанських політсил, які б виступали за інтереси свого народу всередині системи, а усі інші переважно діють з-за кордону і представлені у вигляді діаспор з різних країн світу, як-от Організація національного опору Азербайджану та Рух національного пробудження Південного Азербайджану. 🇺🇸🇮🇱🇦🇿Єдина підтримка, на яку можуть розраховувати азербайджанські сепаратисти, йде ззовні, переважно від США, Ізраїлю, як основних ворогів Ірану, та Азербайджану, де після нещодавньої перемоги у Карабаху і загального зміцнення держави серед молоді досить активно ширяться націоналістичні ідеї, зокрема й про необхідність об'єднання усього азербайджанського народу. 📊Точні дані про підтримку сепаратистських ідей серед іранських азербайджанців важко отримати через обмеження на проведення опитувань в Ірані. Проте спостерігачі відзначають зростання етнічної самосвідомості, особливо серед молоді. ❕Загалом, азербайджанський сепаратизм в Ірані залишається чутливою темою в політичному житті країни. Проте казати чітко про майбутнє цього руху, зокрема через тоталітарну систему Ісламської Республіки, справді важко. Однак воно точно залежатиме від здатності й можливості Тегерану утримувати той статус-кво, який діє вже не один десяток років. #сепаратизм POLITpedia

🇩🇪Німеччина стає більш консервативною, а не радикальною 🗣Після виборів до Європарламенту й позачергових парламентських виборів у Франції, де всі прогнозували колосальну перемогу різного роду ультраправих партій і коли цей прогноз по суті не справдився, як і на виборах у двох землях східної Німеччини, я пояснював, чому власне так і не сталося і чому не станеться. 🇪🇺Правий ухил Європи відбувається не через якусь радикалізацію звичайного європейця, а через його прагнення до змін і такий собі символічний протест проти дій національних урядів, а голосування за різного роду крайніх (як лівих, так і правих) - лиш інструмент для того, щоб показати свою непокору. ▫️І сьогодні мою тезу у своїй аналітичній статті на Bloomberg на прикладі Німеччини по суті підтвердила британо-німецька історик Катя Хоєр. ➡️Так, вона буквально пише, що результати тих же місцевих виборів у Тюрінгії та Саксонії свідчать радше не про радикалізацію суспільства (що і я спростував у дописі на цю тему), а про те, що люди шукають більш консервативного підходу до політики та економіки країни, ніж це пропонували їм СДПН чи ХДС/ХСС часів Меркель. ▫️Посилаючись на дослідження, Хоєр описує основні проблеми, які турбують простих німців, куди входять зростання вартості життя, житлові питання, занепад промисловості, особливо після закриття Меркель атомних електростанцій, та звісно імміграція й громадська безпека, спричинена нею (за 2023 рік зареєстровано 214 тис. кримінальних злочинів, де більше третини підозрюваних були мігрантами). ▪️Сама ж міграція, як пише Хоєр, є все ж найбільшою проблемою для уряду країни, а особливо міграційна політика, про важливість змін в якій, особливо в питанні надання притулку, говорить опитування, де 3/4 німців підтримують необхідність її перегляду. Що, як не дивно, і підживлює популярність АДН, роблячи її другою за популярністю партією після ХДС/ХСС. ▫️Проте Хоєр пише, що така тенденція до консерватизму не означає радикалізації. Люди просто прагнуть стабільності та відновлення контролю над економікою й імміграцією. Успіх AДН є відображенням не радикальних настроїв, а розчарування виборців у центристських партіях (як СДПН, так і ХДС/ХСС часів Меркель, котра її зсунула максимально до центру), які не змогли та певний час навіть не намагалися впоратися з нагальними проблемами. 🇩🇪 І з цими проблемами, на думку Хоєр, та і відверто зізнаюсь, на мою, мають шанс впоратись саме християнські демократи (ХДС), запропонувавши справді дієві консервативні як соціальні, так і економічні рішення. Зараз саме лідер ХДС сприяє тим антиміграційним потугам, які останнім часом почав проявляти Шольц, а також саме він виступає за скасування деструктивної політики ЄС, яка передбачає відмову від двигунів внутрішнього згорання до 2035 року, що просто ще більше доб'є німецький автопром, і що чудово розуміють виборці. ❕Тож, або консерватори з ХДС знову повернуть європейську першість німцям, або економічний гігант залишиться таким тільки в історії. POLITpedia

Всім вітання, вас вітає Асамблея Українських Націоналістів та Консерваторів. Це об'єднання націоналістичних і консервативних телеграм-каналів в одну праву асамблею, яка стала оплотом правих ідей. Наші основні ідеї це захист українських традицій та ідеї націоналізму із консерватизмом. Приєднуйтесь до наших лав, де ви знайдете хороші телеграм-канали правого спрямування, які доносять національну ідею в маси та не допускають просочення лівацтва на наш інфо-простір. https://t.me/addlist/Es8NWyByhWJiYzhi https://t.me/addlist/Es8NWyByhWJiYzhiд https://t.me/addlist/Es8NWyByhWJiYzhi

🤭🇷🇺Дональд Трамп де-факто є російським активом 🗣Погоджуся, заголовок дещо провокаційний, але саме з ним сьогодні у британському виданні The Guardian вийшла невелика колонка. У ній цитуються слова колишнього заступника директора ФБР Ендрю Маккейба, який свого часу був ключовим свідком у розслідуванні втручання Москви у вибори в США 2016 року. Трамп звільнив Маккейба у 2018 році за два дні до виходу на пенсію, назвавши це "чудовим днем для демократії". ➡️Так, на подкасті One Decision, де співведучим був колишній голова британської MI6 сер Річард Дірлав (цікавий дядько, який колись казав, що у путіна хвороба Паркінсона), Маккейб відповів на запитання, чи вважає він можливим, що Трамп є російським агентом: "Так, так". ▫️Маккейб уточнив:

Я не знаю, чи охарактеризував би його як активного, завербованого, обізнаного агента в тому сенсі, в якому люди в розвідувальному співтоваристві думають про цей термін. Але я вважаю, що Дональд Трамп дав нам багато причин поставити під сумнів його підхід до російської проблеми в Сполучених Штатах. Я думаю, що його підхід до взаємодії з Владіміром путіним, будь то телефонні дзвінки, особисті зустрічі, те, що він говорив публічно про путіна, - все це викликає значні питання.

▪️Він додав:

І у вас повинні виникнути дуже серйозні питання про те, чому Дональд Трамп має таке підлесливе захоплення путіним, якого ніколи не мав жоден інший американський президент, республіканець чи демократ. Це може бути просто від фундаментального нерозуміння цього набору проблем (взаємодії з путіним), що завжди є проблемою. Це завжди можливо. І я гадаю, що на іншому кінці цього спектру є певні стосунки або бажання мати певні стосунки, чи то економічні, чи то бізнес-орієнтовані, чи ще якісь. Я думаю, що це можливі варіанти. Жоден з них не доведений. Але як офіцер розвідки, це ті речі, про які ти думаєш.

➡️Ну тобто, Маккейб насправді нічого стовідсотково не стверджує, а каже лише про ймовірні варіанти, одним з яких є фундаментальне нерозуміння путіна і будь-яких домовленостей з ним, з чим я більше погоджусь, ніж з тим, що Трамп якийсь агент Москви. ▫️Можна, звісно, спокійно сказати, що Маккейб просто злий на Трампа за його звільнення і тому намагається помститися, особливо під час виборів, але тут радше слід поглянути на те, як і чому він був звільнений. ▪️Так, як я вже згадав, Маккейб, який є республіканцем, був у часи своєї роботи на посаді заступника й в.о. голови ФБР одним з головних свідків у справі, яку вів спецпрокурор Роберт Мюллер, теж республіканець, розслідуючи вплив москви на вибори у США в 2016 році, а саме співпрацю команди Трампа з москвою. ▫️Маккейб же міг знати, за що Трамп у 2017 році звільнив голову ФБР Джеймса Комі, теж республіканця, який вів власне розслідування про це втручання та не хотів сприяти припиненню інших розслідувань, про що просив сам Трамп. ▪️Сам Трамп у своїй манері постійно критикував Маккейба (усі випадки тут), стверджуючи, що той то мовчить про брехню та корупцію в ФБР (ох вже цей deepstate), то що кампанію його дружини, яка балотувалась у сенат Вірджинії, фінансувала Гілларі Клінтон. А за три місяці до звільнення запостив твіт: "Заступник директора ФБР Ендрю Маккейб поспішає вийти на пенсію з повними пільгами. Залишилося 90 днів?!!!" ▫️А як звільнили Маккейба? У п'ятницю, коли той мав вийти на пенсію вже в неділю, що його її і позбавило))) А причиною звільнення стало те, що Маккейб "зробив несанкціоноване розголошення новин у засобах масової інформації та не був відвертим", коли ФБР вело справу про корупцію в Фонді Клінтонів (його попередник Комі свого часу частково визнав невинуватість Клінтон, що дуже розлютило Трампа). ❕Загалом, конфлікт між ними справді є, але якщо подивитись глибше у його коріння, такі заяви починають грати трошки іншими фарбами. POLITpedia

▫️Про дебати можу сказати одне: "Ти йому слово, а він тобі - мільйони мігрантів заполонили Америку". ▪️Але насправді Трамп непогано почав і міг би так само непогано продовжувати, хоча б через те, що рівень його риторики і вміння впевнено апелювати, нехай і не дуже достовірними, але фактами, міг би розчавити Камалу. Проте більшість його тез зводилася до мігрантів, які їдять кішок та собак (і навіть людей) у Спрінгфілді (що на це скажуть Сімпсони?), а відповіді на незручні питання були на рівні студента, який, не підготувавшись до іспиту, розповідає усе, що знає. ▫️Крім того, яскраво в усіх дебатах проглядався контраст у світогляді двох кандидатів, де Трамп розповідає про те, наскільки Камала, а особливо Байден (він буквально усі дебати до нього апелював, наче дебати саме з ним проводить), погані і наскільки вони розділяють американців, а Камала, навпаки, наголошувала на тому, що Америку слід об'єднати. І це насправді дуже сильно, коли ти не просто поносиш іншу сторону, а намагаєшся знайти консенсус. ▪️Ну і ще на руку Камалі, як мені особисто здалося, зіграли самі ведучі, які подекуди не тільки питаннями Трампа заганяли в незручне становище, а й акцентували на його помилках та перебільшеннях. ▫️Загалом, як і очікувалося, Камала перемогла, проте я б не назвав цю перемогу якоюсь приголомшливою, буквально через те, що Трамп все ж тримався на рівні і до звичайного поливання її брудом не вдався, що, зокрема, видно по його відповіді на запитання, чи вважає він Гарріс не чорною. ▪️Тож, раджу всім їх подивитись, там є декілька забавних моментів, як-от з поїданням домашніх улюбленців мігрантами та фінансуванням Байдена Україною та мером москви. POLITpedia