☨ ГОРДІЄНКО ☨
Нащадок останніх романтиків полеглої епохи, публіцист, християнин. 14 окремий полк ЗСУ контакти: @aquil_os
Show more4 702
Subscribers
-424 hours
-217 days
-7630 days
- Subscribers
- Post coverage
- ER - engagement ratio
Data loading in progress...
Subscriber growth rate
Data loading in progress...
Repost from Братство Святої Трійці
Загинув від важких поранень Микола Лупиніс - Воїн, Унсовець, Українець!
Його батько Анатолій Лупиніс, боровся за незалежність України і пройшов через мордовські табори, тюрми і психлікарні КГБ, а син з 2015 року був в лавах Збройних сил України!
"Дядя Коля" що ж так рано ти покликав до себе Миколу?
Зустрічай свого сина! Він продовжив твою справу, любив Україну і загинув в боротьбі за її Волю!
😢 124🫡 65🙏 13❤ 4🤩 1
Кожного приймуть.
Якщо ти розлучився із земним тілом під час бою, «їв мʼясо з ножа», стояв на межі — і перетнув її, то навіть смерть не завадить твоєму життю.
Бо воно вічне.
Господь любить таких людей, це його Гвардія.
👍 84🙏 36❤ 14⚡ 5
Repost from Український Наступ | #УкрТг ∆
Photo unavailableShow in Telegram
У жовтні 2013 року до вас підходять та показують це зображення. Ваша реакція?
🔥 70⚡ 8😢 3
Photo unavailableShow in Telegram
Незалежність — це свобода діяти відповідно до того, як предписує Конституція Совісті, говорити те, що вважаєш вартісним, поважати свободу інших, не відмовляючись від своєї.
І в цьому Україна завжди була прекрасна. В нашому повітрі все ще відчувається пʼянкий запах імпровізації.
Землі, де талант все-таки перемагає силу бюрократії, і раз на 10 років стається якийсь апокаліпсис, в якому гріх не прийняти участь.
З твоїм днем!
Міняйся не краще, не відмовляючись від своєї сутності.
☨ ГОРДІЄНКО ☨
👍 65❤ 45🔥 6
Photo unavailableShow in Telegram
«Сповідь сина століття», Альфред де Мюссе.
«Трупи або напівбоги».
Ми вже відчували це повітря. Впізнаєте?
👍 49❤ 22😢 2🔥 1
«Сповідь сина століття», Альфред де Мюссе.
«Трупи або напівбоги».
Ми вже відчували це повітря. Впізнаєте?
👍 1
"Одна тільки людина жила тоді в Європі повним життям. Решта прагнули наповнити свої легені тим повітрям, яким дихав він. Щороку Франція дарувала цій людині триста тисяч юнаків. Це була данина, яку приносили Цезарю, і якби за ним не йшло це стадо, він не міг би йти туди, куди його вела доля. То був почет, без якого він не міг би пройти через увесь світ, щоб лягти потім у вузенькій долині пустельного острова під покровом плакучої верби.
Ніколи ще люди не проводили стільки безсонних ночей, як за часів панування цієї людини. Ніколи ще такі натовпи невтішних матерів не стояли біля кріпосних стін. Ніколи таке глибоке мовчання не панувало навколо тих, хто говорив про смерть. І водночас ніколи ще не було стільки радості, стільки життя, стільки войовничої готовності в усіх серцях. Ніколи ще не було такого яскравого сонця, як те, що осушило всі ці потоки крові. Дехто казав, що бог створив його навмисне для цієї людини, і називали його сонцем Аустерліца. Але ні, він створював його сам безперервним гуркотом своїх гармат, і хмари з'являлися лише наступного дня після боїв.
Ось це чисте повітря безхмарного неба, в якому сяяло стільки слави, де виблискувало стільки сталі, і вдихали діти.
Вони добре знали, що приречені на заклання, але Мюрата вони вважали невразливим, а імператор на очах у всіх перейшов через міст, де свистіло стільки куль, здавалося, він не може померти. Та якби й довелося померти? Сама смерть у своєму димлячому пурпуровому вбранні "була тоді така прекрасна, така велична, така чудова!
Вона так була схожа на надію, пагони, які вона косила, були такі зелені, що вона наче помолодшала, і ніхто більше не вірив у старість. Усі колиски і всі труни Франції стали її щитами. Старих більше не було, були тільки трупи або напівбоги"
👍 44❤ 12
Photo unavailableShow in Telegram
Кров, степ і вічність - метаромантика,
Перлина незвичної форми
Стає постмодерновим глобусом
І планета
В суті твоїй перетікає і сходиться
Втрачає первинні ознаки
Закоханості.
Живі, доки можемо брати свої думки,
Як оберемок хмизу,
Купати у синьому морі,
Гріти на сонці,
Грати у піжмурки.
Доки хмарні пера - обривки записок
Зроблених на манжетах,
Від заходу в атмосферу,
Змішану з Водню і Гелію,
Мусять прийняти смерть.
автор
❤ 67🙏 8🔥 3👍 1
Photo unavailableShow in Telegram
«…Поглянь, уся земля тремтить
В палких обіймах ночі,
Лист квітці рвійно шелестить,
Траві струмок воркоче.
Відбились зорі у воді,
Летять до хмар тумани...
Тут ллються пахощі густі,
Там гнуться верби п'яні…»
фото: Ростов 🥹🥰
☨ ГОРДІЄНКО ☨
❤ 109👍 16🔥 9
Choose a Different Plan
Your current plan allows analytics for only 5 channels. To get more, please choose a different plan.