Архітектурний Гід України

Замок Сент-Міклош Чинадієво, Закарпатська область «Сент-Міклош» з угорської можна перекласти як «святий Миколай». Саме таку назву носило поселення до 1944 року. Коли територія Закарпатської області опинилася у складі Радянського Союзу, назву містечка змінили на Чинадієво. Фортецю у тодішньому Сент-Міклоші побудував у 15 столітті магнат Переньї. Він розпочав будівництво, але закінчив його вже зовсім інший власник. Замок Сент-Міклош постійно міняв господарів. Хто землю завойовував, той і ставав власником фортеці. До відносно недавнього часу замок Сент-Міклош у Чинадієво був у запущеному стані та частково зруйнованим. У 2001 році фортецю було віддано у концесію закарпатському художнику Йосипу Бартошу. Разом з дружиною Тетяною вони відновили перший поверх замку. Архітектурний Гід

Спасо-Преображенська церква с. Мошни, Черкаська обл. Церква є унікальною мурованою спорудою типу базиліки, яку доповнюють стрункі гранчасті колони-каплички з невеликими банями, що розташовані з північного і південного боків та надають храму східного колориту. На противагу до зовнішнього оформлення інтер'єр церкви досить стриманий, подекуди навіть аскетичний: неф має двосхиле перекриття, а простір середохрестя є досить обмеженим. Точну копію цього храму зодчий Дж. Торічеллі створив у Франції, недалеко від Парижа. У 1926 р. святиня отримала статус архітектурної пам'ятки. Під час фашистської окупації у храмі облаштували концтабір, а потім – стайню для коней. Церкву намагалися знищити через те, що її дзвіниця розглядалася в часи окупації як важливий спостережний об'єкт. Однак, після завершення Другої світової війни агресія щодо святині канула у небуття, про храм наче забули, ніхто ним не опікувався за винятком настоятеля – отця А.Сидоренка. Церква належить до когорти найгарніших православних храмів України.

Хустський замок м. Хуст, Закарпатська область Хустський замок – колишня потужна фортифікаційна споруда, побудована як угорська королівська фортеця для захисту соляного шляху з Хустських воріт і прикордонних районів. В наш час від твердині залишились тільки окремі фрагменти. Перші згадки про Хустський замок датуються 1191 роком. Саме таку дату було знайдено на одному з каменів. Проте однозначної думки щодо першого власника замку серед істориків немає. Одні пов’язують будівництво фортеці з воєводою на ім'я Хуст, інші – з королем Ласло І. Цікаві факти Із Хустським замком пов'язана низка легенд про графа Дракулу, який мав стосунок до лицарського роду Драго. За деякими даними, кровожерливий володар прожив у фортеці аж два роки. Реальним фактом у легендах про Хустський замок є колодязь і підземний хід, створення яких зайняло у будівельників трохи більше 9 років. Криниця глибиною у 160 метрів служила джерелом автономного водопостачання у разі облоги. Архітектурний Гід

Ратуша в Мукачеві — домінуюча споруда центральної площі міста. Триповерхова адміністративна будівля, зведена на початку 20 століття, сьогодні розмістила у своїх стінах міську раду, туристичний центр та книжковий магазин на першому поверсі. Історія ратуші На проект міської ратуші у 1898 році було оголошено конкурс, в якому брало участь 12 кандидатів. Переміг проект архітектора з Будапешту Яноша Бабули-молодшого. Будівництво розпочалося 16 липня, а урочисте закладення споруди – 23 липня 1903 року. Роботи велися під керівництвом архітектора Яноша спільно з інженером Густавом Берновічем. Будівництво закінчилося у 1904 році. Цікавий факт Головний механізм годинника на ратуші розміщений у невеликій овальній кімнаті башти. У скляному ящику працює система шестерень і важелів, які сполучені натягнутими тросами з двома дзвонами. Кожні 15 хвилин по меншому дзвону ударяє молот, відбиваючи чверті години. Удари по великому дзвону сповіщають про цілу годину. Архітектурний Гід

«Совине гніздо» У центрі Ужгорода, серед безлічі старовинних будівель та інших пам'яток архітектури, особливе місце займає пивоварня «Совине гніздо», яку ще називають «Богольвар» або «підвали Ракоці». Останнє пов'язують з ім'ям князя Ференца Ракоці, який, нібито, заклав ці підвали для зберігання бочок із пивом. Будівлю пивоварні було зведено 1781 року, про що говорить дата на фасаді. Тоді на Закарпатті спостерігався сплеск виноробства і торгівлі. «Совине гніздо» у той час розташовувалося поблизу в'їзду на торговище. Спочатку приміщення мало дві частини. У нижній зберігали продукти та напої, а у верхній був пивзавод. У 18 столітті закарпатське вино стало популярним, воно з'явилося на столах жителів Прусії, Росії і Польщі. Однак, після ліквідації заводського обладнання, пивоварня перетворилася в готель, потім – в училище, ще пізніше – в столярну школу. На початку 20 століття в «Совиному гнізді» відкрили винний бар, будівлю стали пов`язувати з міцними напоями. Архітектурний Гід

Шкодова гора — найбільше козацьке кладовище Одещини Архітектурний Гід

Андріївська церква: легенда У Андріївській церкві, що у Києві, немає дзвонів, оскільки, за легендою, при першому ж ударі вода прокинулася б і залила не лише Київ, але і все Лівобережжя. Але насправді відсутність дзвонів пояснюється просто. Церква проєктувалася виключно для Імператриці Єлизавети, то ж проведення відкритих богослужінь та скликання на службу парафіян не передбачалося. Передбачалося, що храм стоятиме зачиненим, біля нього стоятиме караул і його відкриватимуть лише тоді, коли до Києва буде приїздити імператриця або хтось із членів її родини. Архітектурний Гід

Латинський собор (катедра), Львів Якщо приїдете до Львова і опинитесь біля катедри – зверніть увагу на її стіну з боку вулиці Галицької. Тут розміщені два гарматних ядра: одне збереглось з часів облоги Львова турками у 1672 року, а інше – з боїв за Львів 1919 року Української Галицької армії. На тій же стіні ви побачите ікону з надисом. Історія її створення дуже зворушлива: дочка львівського міщанина Войцеха Домагалича, 9-річна Катруся, померла від невиліковної хвороби. Її дідусь – відомий львівський геометр Юзеф Вольфович, – згорьований, написав цю ікону та встановив її на стіні катедри. Образ, який зараз може побачити кожен, хто проходитиме повз костел, є копією. Якщо ви захочете оглянути інтер'єр собору, то увійти ви зможете тільки з бічного непримітного входу. Річ у тім. що у 1772 році жителі Львова на знак протесту окупації міста Австрією замурували парадний вхід. Архітектурний Гід

Миколаївська церква, Диканька Церкву збудували 1794 року. При церкві діяли парафіяльна жіноча школа, школа грамоти, будинок для паломників та бібліотека. За вівтарною частиною на вулиці зберігся старий цвинтар, де є поховання священиків. У 50-тих роках 19 століття храм перебудували під усипальницю Кочубеїв. Усього тут поховано трьох княгинь та п'ятьох князів із роду Кочубеїв. Вражають розписи стін, а кожне поховання особливе. Раніше склеп був щедро оздоблений позолотою, однак у 1919 та 1933 роках його пограбували. У радянський час у Миколаївському храмі працював музей атеїзму, а багато церковного начиння було викрадено. Існує легенда, що в церкву до ікони Миколи Чудотворця ходила мати Миколи Гоголя – Марія Гоголь-Яновська. Після двох мертвонароджених дітей згорьована жінка просила про здорового малюка. Сталося диво – у сім'ї Гоголів з'явився хлопчик, якого назвали на честь святого. Архітектурний Гід