EX LIBRIS Abraham Hosebr

Carlo Crivelli: Saint George Slaying the Dragon, 1470

Фраґмент присвячений Елевсину. Цікаво, що Гадеса, Посацький називає "Гад" і дійсно віднаходить зв'язок між цим іменем і означенням Пекла (Ад). Хоча слово "гаспид" позодить від грецького "aspis" (різновид отруйної змії). "Про елевсинські містерії, хоч які вони були славні, майже нічого не знаємо. Те, що знаємо, належить більше до їх формальностей, як до самого їх змісту і до науки про позагробне життя. Не лише ми тепер, але і в старовину про них не знали ті, що не належали до «втаємничених». Ці містерії були рівночасно культом Деметри. Вона там виступає як мати землі, земних плодів і взагалі життєвої сили, притаєної в землі, якої ніхто збагнути негоден. Ми лише видимо, як усе живе і росте, але причини і тайни того життя ми не знаємо. А що життя не можемо собі уявити без смерти, тимто додано Деметрі ще Кору, або Персефону, яку пориває Гад до підземельного світа. Мати її шукає за нею, боліє і тужить; земля прибирається тоді в осінню і зимову жалобу, жаліючи разом з Деметрою за її дочкою. На землі не росте тоді нічого. По піврічнім побуті в підземельнім світі приходить Персефона знову на цей горішній світ. Тоді земля-мати радується і обдаровує людей квітами і всякими плодами: дає життя. Ця таємниця життя і смерти незрозуміла для смертних людей, але вічно об'являється в природі і втілена в постаті богині. Вона складається на зміст елевсинських містерій і, хто знав їх таємницю, тому вона давала задоволення і щастя, розв'язуючи загадку позагробного життя. Хто став учасником тих містерій, той зазнавав вічного щастя, бо для нього життя було лише переходом до того щастя. Та самої науки, що те щастя давала, ми не знаємо. Деякі догадуються, що ця наука проповідувала умертвлення тіла, заперечення земного життя, затрату своєї індивідуальности завдяки придушеним бажанням, пристрастям і похотям і так показувала дорогу, як вийти з себе самого і з тілесної неволі, а злучитися в чистоті і непорочности зі всесвітом. Була б це наука протилежна грецькому генієві, який любив це життя і тільки в ньому шукав форми для себе. Але, може, саме через те, що зміст науки був такий незвичайний і новий, він притягав до себе грецькі душі, які виділи в ньому об'явлення досі незнаної їм правди. Через те такою наукою могли так захоплюватися, віддаватись їй і тримати в тайні як найдорожчий скарб. А що вона була зближена своїми ідеями про позагробне життя до християнської віри, то не диво, коли перші християни приймали її, шукали доступу до елевсинських містерій і, що найцікавіше, — доховували тайни так само, як їх попередники греки-погани." Михайло Посацький "Греція. Усміх життя"

щастя, бо для нього життя було лише переходом до того щастя. Та самої науки, що те щастя давала, ми не знаємо. Деякі догадуються, що ця наука проповідувала умертвлення тіла, заперечення земного життя, затрату своєї індивідуальности завдяки придушеним бажанням, пристрастям і похотям і так показувала дорогу, як вийти з себе самого і з тілесної неволі, а злучитися в чистоті і непорочности зі всесвітом. Була б це наука протилежна грецькому генієві, який любив це життя і тільки в ньому шукав форми для себе. Але, може, саме через те, що зміст науки був такий незвичайний і новий, він притягав до себе грецькі душі, які виділи в ньому об'явлення досі незнаної їм правди. Через те такою наукою могли так захоплюватися, віддаватись їй і тримати в тайні як найдорожчий скарб. А що вона була зближена своїми ідеями про позагробне життя до християнської віри, то не диво, коли перші християни приймали її, шукали доступу до елевсинських містерій і, що найцікавіше, — доховували тайни так само, як їх попередники греки-погани. Михайло Посацький "Греція. Усміх життя"

Gustave Moreau

Francisco De Goya

Giorgio de Chirico

Egon Schiele

Isis with Serpent Tail, Egypt, 2nd century A.D., Terracotta, Los Angeles County Museum of Art