Висновки ВС та ВАКС від АО АС

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 29 серпня 2024 року (справа N449/570/20)   #істотне_порушення #неповнолітній #законний_представник #огляд_місця_події #допустимість   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Проведення огляду місця події за участю неповнолітнього без залучення його законного представника, а також з’ясовування під час огляду місця події у неповнолітнього обставин вчинення кримінального правопорушення та його позицію щодо вчиненого, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121472520

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 27 серпня 2024 року (справа N172/149/23)   #допустимість #прямий_допит #перехресний_допит   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Вести мову про порушення права на перехресний допит можна лише у разі проведення прямого допиту особи в судовому засіданні. Тоді, коли має місце прямий допит, сторона провадження може скористатися правом на перехресний допит і реалізація цього права має бути забезпечена. У тих випадках, коли такий прямий допит взагалі не проводився і особа фактично не допитувалася як свідок у судовому засіданні, порушити право на перехресний допит неможливо.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121295743

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 28 серпня 2024 року (справа N748/2489/19)   #умисне_знищення_майна #умисне_пошкодження_майна #підпал #вибух #загальнонебезпечний_спосіб   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Кваліфікований склад, визначений ч. 2 ст. 194 КК передбачає відповідальність за «те саме діяння» та містить кілька альтернативних (окремих) кваліфікуючих ознак: 1) вчинення шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або 2) заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах, або 3) спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків. При цьому обґрунтовано кожній із них надано цілком самостійне значення.   ✅ Нормативний зміст складу даного злочину пов’язаний з особливим варіантом його утворення - заміщення обов’язкової характеристики основного складу - «що заподіяло шкоду у великих розмірах» (ч. 1 ст. 194 КК) обтяжуючими обставинами «вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом; заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах; спричинило загибель людей; спричинило інші тяжкі наслідки» (ч. 2 ст. 194 КК). Отже, під словами «те саме діяння» законодавець має на увазі лише «суспільно небезпечне діяння», як ознаку об’єктивної сторони складу аналізованого злочину.   ✅ Диференціюючи кримінальну відповідальність за умисне знищення або пошкодження чужого майна, у випадку вчинення відповідного злочину шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, обов’язковою характеристикою є не наслідки, а «загальнонебезпечний спосіб знищення або пошкодження», оскільки основним аргументом на його користь є більш вагома соціальна значущість (суспільна небезпека) способу знищення або пошкодження чужого майна порівняно з «шкодою у великих розмірах». Криміналізація такого посягання на майно переслідує за мету захистити не лише відповідні аспекти відносин власності, але і таке правове благо, як громадська безпека.   ✅ Словосполучення «те саме діяння», яке використовується в диспозиції ч. 2 ст. 194 КК, указує на те, що до діяння в цій статті слід відносити тільки знищення (пошкодження) майна, а шкода не є необхідною для кваліфікації за ч. 2 цієї статті при кваліфікації випадків умисного знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121383402

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 15 серпня 2024 року (справа N203/94/18, 991/2/23)   #НСРД #допустимість #метадані #електронний_доказ #електронний_підпис   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Необхідність легалізації результатів НСРД у співвідношенні із ст. 257 КПК зумовлюється встановленням обставин нового кримінального правопорушення, які планується використовувати саме в рамках іншого кримінального провадження. За своєю суттю ст. 257 КПК є релевантною, зокрема, у тих випадках, коли правоохоронним органом було задокументовано інше (нововиявлене) кримінальне правопорушення, вчинене особою, щодо якої здійснюється досудове розслідування, або ж виявлено факт вчинення кримінального правопорушення особою, іншою, ніж та, стосовно якої проводилися НСРД.   ✅ Метадані не є достовірним джерелом інформації про історію маніпуляцій з файлом, оскільки такі можуть змінюватися незалежно від його вмісту. Сторона, що ставить питання про підробку файлів, має навести аргументовані відомості про ознаки фальсифікації записів, спотворення їх змісту чи невідповідність фактичним обставинам. Такі твердження щодо можливого здійснення технічного втручання і редагування записів, порушення їх цілісності, мають спиратися на об’єктивні дані безсумнівного сприйняття таких фактів органами слуху та зору, або переконливо підтверджуватися іншими доказами у справі, або обґрунтовуватися відповідними технічними висновками спеціалістів на засадах змагальності в кримінальному процесі.   ✅ Чинним КПК не передбачено засвідчення електронним підписом доказів, добутих у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121051077

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 22 серпня 2024 року (справа N675/157/23)   #допустимість #експертиза #огляд_місця_події #показання #пояснення   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Показання особи, надані експерту в ході проведення судово-психіатричної експертизи, а також зазначені в протоколі огляду місця події усні пояснення особи щодо обставин кримінального правопорушення, не можуть бути визнані судом допустимими доказами.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121273409

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 21 серпня 2024 року (справа N520/7684/17)   #потерпілий #НСРД #оперативний_підрозділ #доручення #повноваження #шахрайство #обман #зловживання_довірою #провокація   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Відсутність у кримінальному провадженні в процесуальному аспекті конкретної особи, яка визнана потерпілим, відсутність заяви такого потерпілого про завдану шкоду самі по собі не обумовлюють наявність чи відсутність в діяння певної особи складу певного кримінального правопорушення в кримінально-правовому аспекті.   ✅ Закон не виключає можливості доручення проведення певної НСРД, крім слідчого, й уповноваженим прокурором і не вимагає обов’язкового доручення на проведення НСРД саме конкретному працівникові певного оперативного підрозділу, вказуючи, що таке доручення видається уповноваженому оперативному підрозділу як структурній одиниці певного органу чи установи.   ✅ Конкретні повноваження і обов’язки службової особи визначаються не назвою посади, а змістом конкретного документу - посадової інструкції, положення тощо.   ✅ Зважаючи на альтернативність способів вчинення шахрайства (обман та зловживання довірою), їх одночасне інкримінування, хоча і вказує на недостатню конкретизованість висунутого особі обвинувачення, однак саме по собі не може бути підставою для виправдання такої особи за наявності в її діях необхідних ознак складу вказаного злочину, адже суд в ході судового розгляду не позбавлений права визнати висунуте особі обвинувачення підтвердженим у певній частині, зокрема й щодо конкретного способу його вчинення.   ✅ Кількість зустрічей заявника та підозрюваного, їх ініціювання саме заявником, його наполегливість у численних контактах саме з підозрюваним, спеціальне поступове підлаштовування цілей таких контактів під підозрюваного в контексті змісту його службових обов’язків, дає достатні підстави вважати, що без указаних вище активних систематичних цілеспрямованих дій представників правоохоронного органу злочин не був би скоєний.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121204817

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 20 серпня 2024 року (справа N511/1882/23)   #закриття_кримінального_провадження #строки_досудового_розслідування #виділення_матеріалів_досудового_розслідування   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Виділення усіх матеріалів досудового розслідування, у яких осіб було повідомлено про підозру, призводить до того, що у первісному кримінальному провадженні строки досудового розслідування не продовжують свій перебіг (до 01 січня 2024 року, за інших правил обчислення, продовжували перебіг лише загальні строки досудового розслідування, визначені ч. 2 ст. 219 КПК).   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121204768

Постанова колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14 серпня 2024 року (справа N755/19956/23)   #поважні_причини #поновлення_строку #апеляційне_оскарження   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Під поважними причинами необхідно розуміти лише ті обставини, які об’єктивно є непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов’язані з істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.   ✅ Про поважність причин для поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об’єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом установленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, виникли раптово, мали несподіваний характер і не могли бути контрольовані особою, яка звернулася з апеляційною скаргою.   ✅ Під час вирішення питання про поновлення пропущеного строку, у тому числі строку на апеляційне оскарження, до уваги мають братися: тривалість самого процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об’єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінка особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску) й інші доречні обставини.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121104538

Постанова колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 13 серпня 2024 року (справа N569/730/22)   #угода_про_визнання_винуватості #цивільний_позов #відшкодування_шкоди   Висновки суду щодо застосування норм права за результатами розгляду справи:   ✅ Подальше звернення прокурора з позовом про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, в інтересах держави після затвердження судом угоди про визнання винуватості не є порушенням КПК, оскільки визначені КПК умови угоди про визнання винуватості не обмежують стягнення шкоди на підставах, визначених відповідними нормами ЦК України, зокрема ст. 1166 ЦК.   ✅ Звернення прокурора з позовом після затвердження судом угоди про визнання винуватості у розумінні ч. 4 ст. 474 КПК не є наслідком її укладення та затвердження, а реалізацією прокурором своїх повноважень в інтересах держави в порядку певного судочинства, яке гарантоване чинним законодавством.   Повний текст судового рішення за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/121029456