Блог юриста

Співробітників ССО зобов’яжуть поважати презумпцію невинуватості У регулюванні діяльності Служби судової охорони виявлено низку прогалин. Зокрема, в частині її комплектування, притягнення співробітників до дисциплінарної відповідальності та їх прав. Ці прогалини пропонується закрити проектом «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо діяльності Служби судової охорони» (№12025). Група нардепів, які зареєстрували цей документ, пропонують уточнити прав ССО та її співробітників під час здійснення покладених на них повноважень, зокрема в частині здійснення спеціальних заходів забезпечення безпеки. Серед іншого, конкретизується право співробітників СОО затримувати осіб, які незаконно проникли або намагаються незаконно проникнути до приміщень (території) суду, органів та установ системи правосуддя здійснювати у встановленому законом порядку поверхневу перевірку затриманих та огляд їх речей, які є при них, і передавати їх правоохоронним органам; за рішенням головуючого у судовому засіданні видаляти правопорушників із залу судового засідання тощо. Водночас, уточнюється, що «затримання особи співробітниками ССО не є адміністративним затриманням. Затримана особа негайно передається відповідному правоохоронному органу за місцем вчинення правопорушення». Також визначається додатковий перелік - підстав для притягнення співробітників Служби до дисциплінарної відповідальності, як-от: - невиконання чи неналежне виконання обов’язків; - незаконне розголошення інформації з обмеженим доступом, що стала відома працівнику у зв’язку з виконанням ним своїх повноважень; - перевищення своїх повноважень, якщо таке перевищення не містить складу кримінального або адміністративного правопорушення; - публічне висловлювання, що є порушенням презумпції невинуватості; - негативні результати перевірки на доброчесність або моніторингу способу життя працівника; - порушення правил професійної етики; - використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або неправомірних особистих інтересах інших осіб. Крім того, уможливлюється кар'єрне зростання співробітників Служби, шляхом призначення на вищі посади не лише за результатами конкурсу, а й за результатами атестування. Блог юриста

Надання статусу УБД в автоматичному режимі: Уряд ухвалив постанову Відповідну постанову “Деякі питання надання в автоматичному режимі статусу учасника бойових дій у період воєнного стану” (№1041) прийняв Кабінет Міністрів України на засіданні 10 вересня. Про це повідомляє пресслужба Мінветеранів. Документом впроваджується Порядок надання в автоматичному режимі статусу учасника бойових дій у період дії воєнного стану у режимі реального часу. Він визначає процедуру, підстави та перелік відомостей, які необхідні для надання в автоматичному режимі статусу учасника бойових дій у період дії воєнного стану. Згідно з документом, цей статус вважається наданим після того, як опубліковано відповідний запис в Єдиному державному реєстрі ветеранів війни. При цьому відомості до нього вносяться уповноваженими особами військових частин у п’ятиденний строк з дня початку виконання бойового наказу (розпорядження).

“Це рішення — значний крок для автоматичного надання статусу УБД нашим Захисникам та Захисницям. Наступна дія — це розробка відповідних цифрових інструментів, які створюють умови для практичної реалізації нової системи. Зробимо все для того, щоб вона запрацювала якнайшвидше. Адже військовослужбовець, який воює на лінії зіткнення або виконує спеціальні завдання не має проходити складні та довготривалі бюрократичні процедури”

, — повідомила Міністр у справах ветеранів України Наталія Калмикова після засідання Уряду. Для реалізації постанови Мінветеранів технічно доопрацює Єдиний державний реєстр ветеранів війни, а також створить технічні можливості для підключення до нього посадових осіб органів сил безпеки та оборони — для внесення відповідних записів про участь у бойових діях їхніх військовослужбовців. Блог юриста

Комітет схвалив законопроект про заборону мобілізації до 25 років Парламентський Комітет з питань нацбезпеки і оборони розглянув і одноголосно підтримав для прийняття в цілому як закону законопроект 11379-д про заборону мобілізації до 25 років. Про це повідомив співавтор законопроекту Олексій Гончаренко. Він зазначив, що цей законопроект зупинить мобілізацію обмежено придатних до 25 років і дасть можливість звільнитись зі служби тим обмежено придатним до 25, кого вже встигли мобілізувати. За його словами, також підтримано вилучення норми, яка мала ризики подвійного тлумачення про те, що вже мобілізовані особи до 25 років можуть бути звільнені з військової служби. Врешті комітет підтримав виключення слова «можуть».

«Тож тепер ті обмежено придатні, кого встигли мобілізувати, отримують безумовне право на звільнення в разі їхнього бажання»

- зазначив Гончаренко. Нагадаємо, Верховна Рада 3 вересня прийняла за основу законопроект законопроект 11379, який не дозволяє мобілізувати чоловіків до 25 років, визнаних обмежено придатними до вступу в силу закону про скасування статусу обмежено придатних. Якщо ж таких чоловіків вже встигли мобілізувати – вони зможуть звільнитися у запас. Нагадаємо, незважаючи на позиції Міноборони і Генштабу ЗСУ, Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки вирішив внести доопрацьований законопроект №11379-д, що усуває правову колізію, яка дає змогу мобілізувати військовозобов'язаних до 25-річного віку. Блог юриста

💪 Для тих, хто хоче сміливо заговорити англійською на юридичні теми, стартує курс Basic Legal English! Цей курс ідеально підійде для тих, хто тільки починає свій шлях у вивченні англійської мови. Якщо у вас рівень A2 — цього достатньо, щоб впевнено стартувати! Під час курсу ви опануєте ключову англійську лексику з найважливіших юридичних тем: 🔸 Судова система та процес 🔸 Цивільне право 🔸 Сімейне право 🔸 Договірне право 🔸 Право інтелектуальної власності 🔸 Корпоративне право та багато іншого Що ще ми пропонуємо: 🔹 Гнучкий графік – дозволить вам легко поєднувати навчання з роботою. 🔹 Записи кожного заняття – доступні вам назавжди, щоб ви могли переглядати їх у зручний час. 🔹 Speaking Club – практикуйте розмовну англійську з викладачем та однокурсниками для впевненості у спілкуванні. 🔥 РЕЄСТРАЦІЯ: https://leeloo.bca.education/wa32wl?traffic_mark=97zpxk

Економічне бронювання заклали до законопроекту про підвищення податків У фінальній версії законопроекту 11416-д про підвищення податків закладаються норми про економічне бронювання. Про це повідомив голова Комітету Данило Гетманцев. А саме у законопроекті передбачається зміна податкового періоду з квартального на місячний для подання звітності про виплачені доходи на користь фізичних осіб для економічного бронювання. Тобто, запроваджується помісячна звітність ПДФО для цілей економічного бронювання. Підвищувати податки будуть «заднім числом» – з 1 жовтня.

«Так як до жовтня закон в цілому не буде прийнято, то впровадження буде «заднім числом» з 1 жовтня»

- зазначив перший заступник голови Комітету Ярослав Железняк. Загалом фінальна версія передбачатиме підвищення військового збору на період до 31 грудня року, у якому буде припинено воєнний стан, а саме підвищення ставки з 1,5% до 5%; встановлення військового збору у розмірі 1% від доходу платників єдиного податку ІІІ групи; встановлення військового збору для ФОП - платників єдиного податку І, ІІ та IV групи на рівні 10% розміру мінімальної зарплати. Також законопроект 11416-д передбачатиме встановлення ставки податку на прибуток для банків за 2024 рік у розмірі 50%; встановлення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страховиків) на рівні 25%; вдосконалення запропонованої моделі визначення розміру авансових внесків з податку на прибуток підприємств для АЗС. Уряду доручать розробити законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо зарахування військового збору до спецфонду Держбюджету з метою їх спрямування на потреби фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони. Очікувані надходження від підвищення податків складають 58 млрд грн у 2024 році та 137 млрд грн в 2025 році. Блог юриста

На юриста більше не можна буде навчатися заочно, а кількість юридичних вишів скоротять – у парламенті підготували зміни Отримати вищу юридичну освіту не можна буде заочно. Відповідні пропозиції містить проект концепції законопроекту про вищу юридичну освіту та первинний доступ до правничої професії, який підготували у Комітеті Верховної Ради з питань правової політики. Співголовами робочої групи з питань реформування юридичної освіти виступили народні депутати Микола Стефанчук та Юлія Гришина. Як вказують автори, негативною тенденцією є те, що за кількістю закладів освіти, що здійснюють підготовку правників, та кількістю випускників закладів вищої освіти за спеціальностями «Право» та «Міжнародне право» Україна значно переважає за середніми показниками держави ЄС, а обсяг державного замовлення на підготовку правників загалом залишається необґрунтовано великим. Також робоча група вважає, що відмова від підготовки здобувачів зі спеціальності «Право» закладами зі специфічними умовами навчання дозволить скоротити витрати бюджету, зокрема, на утримання бібліотечних фондів. А у середньостроковій перспективі таке припинення підготовки правників цими закладами (зокрема МВС) зумовить більш тривале виконання своїх функцій правоохоронцями. Блог юриста

На службу до ГУР зможуть приймати іноземців та осіб без громадянства – Кабмін вніс законопроект Міноборони 9 вересня через Кабмін зареєструвало законопроект 12023 щодо порядку проходження військової служби за контрактом іноземцями та особами без громадянства у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України. Серед іншого пропонується внести зміни до Закону «Про розвідку», якими передбачається, що на військову службу до розвідувального органу Міністерства оборони України можуть бути прийняті іноземці та особи без громадянства до закінчення в державі особливого періоду (без дотримання вимоги, передбаченої пунктом 2 ч. 2 статті 31 Закону «Про розвідку»). Нагадаємо, наразі перехідні положення закону про розвідку передбачають, що до 1 травня 2023 року на військову службу до ГУР МО можуть бути прийняті особи без дотримання вимоги, передбаченої пунктом 2 ч. 2 статті 31 цього Закону. Цей пункт передбачає заборону бути співробітником розвідувального органу особі, яка має громадянство (підданство) іноземної держави або є особою без громадянства. Як зазначається, законопроект розроблено на виконання протокольного рішення робочої наради під головуванням заступника керівника ОП Романа Машовця. Розробка проекту пов’язана з необхідністю удосконалення законодавства про проходження військової служби в частині надання можливості іноземцями та особам без громадянства проходити військову службу на посадах офіцерського складу. «Необхідність удосконалення законодавства виникла у зв’язку із складною оперативною обстановкою, що склалася на лінії бойового зіткнення та потребує значного збільшення чисельності бойового складу Збройних Сил України та інших військових формувань як шляхом проведення додаткових заходів мобілізації, так і за рахунок залучення у добровільному порядку на військову службу за контрактом усіх бажаючих, які мають відповідні військово-облікові спеціальності та бойовий досвід, у тому числі серед іноземців та осіб без громадянства» - вказано у пояснювальній записці до законопроекту. Змінами до Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» пропонується визначити можливість комплектування посад осіб офіцерського складу ЗСУ, ДССТ та Нацгвардії іноземцям та особам без громадянства. Змінами до Закону «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» пропонується встановити, що в’їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства, які проходять військову службу, здійснюється за паспортним документом та військово-обліковим документом (службовим посвідченням), форму, порядок оформлення (створення) та видача яких визначається відповідно Міністерством оборони України та МВС. Блог юриста

🚀 Неймовірна новина! 🚀 Ми раді представити вам наш новий онлайн-курс "Корпоративне право та безпека бізнесу"! 🤩 💡 Що на вас чекає: 5 насичених модулів, що покривають все: від корпоративного структурування до безпеки підприємства та перевірок контролюючих органів. Це знання, які зроблять вас незамінним фахівцем у будь-якій компанії! Зустрічайте найкращих з найкращих спікерів: 🔸 Анатолій Киселов - Партнер Syrota Dzis Melnyk & Partners 🔸 Яна Михайлюк — адвокат, к.ю.н., керівник практики "Корпоративне та податкове право" 🔸 Катерина Спиридонова — адвокат, медіатор, корпоративний секретар 🔸 Надія Загрія — адвокат, старший партнер PRAVO GARANT 🔸 Денис Овчаров — адвокат, партнер АО "Овчаров та партнери" 🔸 Інна Слинько - юрист практики корпоративного права АО «АРГО», реєстратор 🔸Андрій Молчанов - керуючий бюро, адвокат Адвокатського бюро Андрія Молчанова 🎯 Що ви отримаєте: Уміння ефективно структурувати бізнес і управляти ризиками Захист корпоративних прав та інтересів Рішення складних трудових питань та забезпечення безпеки підприємства 🔥 А якщо ви сплатите протягом 24 годин, отримаєте спеціальні бонуси! Реєстрація: https://www.bca.education/corporate-business-security/?traffic_mark=kuduuu

Коли активи, набуті близькими родичами особи, визнаються необґрунтованими За наявності різниці між вартістю активу та коштів, набутих на законних підставах, такий актив підлягає визнанню необґрунтованим, якщо відповідач не надав доказів законності джерел походження коштів на його придбання. На це звернув увагу Касаційний цивільний суд, змінюючи рішення суду першої інстанції в резолютивній частині у справі №991/5169/23. У цій справі на підставі договору купівлі-продажу Особа 2 продав, а Особа 3 придбала квартиру за ціною понад 1,86 млн грн, яку потім подарувала відповідачеві, який є державним службовцем органів Державної митної служби. Особа 3 є матір’ю відповідача. Прокурор посилався на те, що сукупний розмір законних доходів відповідача на дату набуття активу – об’єкта нерухомості, які могли бути нею використані, був меншим за вартість дарунку, тому слід вважати необґрунтованим набуття цього об’єкта нерухомості. Рішенням Вищого антикорупційного суду, залишеним без змін постановою апеляційної палати ВАКС, позов задоволено. Погоджуючись з такими рішеннями, КЦС зазначив, що активи, щодо яких судом на підставі поданих доказів не встановлено, що вони або кошти, необхідні для їх придбання, були набуті за рахунок законних доходів, є необґрунтованими і підлягають стягненню в дохід держави за рішенням суду в установленому законом порядку (ч.2 ст.69 закону «Про запобігання корупції»). Суди обґрунтовано вважали, що прямий спосіб набуття активу близьким родичем особи, за умови недостатності розміру законних доходів для такого набуття, є опосередкованим способом набуття активів цією особою. КЦС зауважив, що згідно з ч.4 ст.292 ЦПК стягнення в дохід держави активів, визнаних судом необґрунтованими, або інших активів відповідача, які відповідають вартості необґрунтованих активів, здійснюється в порядку, встановленому законом «Про виконавче провадження», крім випадків здійснення такого стягнення в порядку, встановленому законом «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів». Визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави (п.12 ч.1 ст.346 ЦК) є підставою припинення права власності, а чинне законодавство не містить особливостей стягнення в дохід держави активів, визнаних необґрунтованими, якщо звертається стягнення на сам актив (зокрема, майно, майнові права), а не його вартість. Тому вартість набуття у власність такого активу особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має значення для кваліфікації такого активу як необґрунтованого, а не для звернення стягнення його в дохід держави. Водночас КЦС зауважив, що якщо звертається стягнення безпосереднього на необґрунтований актив (зокрема, майно, майнові права), у резолютивній частині судового рішення не потрібно зазначати його вартість або визначати певну суму коштів, в межах якої має бути звернено стягнення на майно. Блог юриста

Чи може Міноборони оскаржити встановлення факту смерті військовослужбовця Під час встановлення юридичного факту смерті військовослужбовця Міністерство оборони або відповідні військові частини підлягають залученню до участі у справі з метою захисту інтересів держави, На це звернув Касаційний цивільний суд, скасовуючи ухвалу апеляційної інстанції у справі №686/11198/22. У цій справі заявник звернулася до суду із заявою про оголошення військовослужбовця, з яким вона проживала однією сім’єю без реєстрації шлюбу, загиблим під час виконання військового обов’язку. Вказувала, що наприкінці травня 2022 року від військової частини вона отримала матеріали службового розслідування, які підтверджують факт загибелі її чоловіка на війні. Оголошення військовослужбовця загиблим їй необхідне для отримання передбачених законодавством виплат та оформлення спадщини. Суд першої інстанції задовольнив заяву. Суд апеляційної інстанції закрив провадження за апеляційною скаргою Міноборони як особи, яка не брала участі у справі. Суд мотивував, що апеляційна скарга Міноборони не містить доводів про те, яким чином оскаржуване рішення впливає на його інтереси та/або обов’язки. Своєю чергою, КЦС зазначив, що, апеляційний суд залишив поза увагою те, що під час встановлення юридичного факту смерті військовослужбовця, тобто оголошення його померлим або визнання його безвісно відсутнім, не в усіх випадках заявники зазначають як заінтересованих осіб Міноборони або відповідну військову частину, які беруть участь у таких справах із метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Тому суду залежно від установлених обставин необхідно залучати до участі в таких справах Міноборони або відповідні військові частини для захисту інтересів держави. Адже визнання військовослужбовця безвісно відсутнім або оголошення його померлим є підставою для виключення його зі списків особового складу військової частини та припинення виплати членам його сім’ї грошового забезпечення. Положеннями ст.41 закону «Про військовий обов’язок і військову службу» передбачено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов’язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених законом «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Постановою КМУ від 25.12.2013 №975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві. Відповідно до п.12 цього порядку одноразова грошова допомога у випадках, передбачених пп.1—3 п.4 порядку, за відсутності особистого розпорядження призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою або заявою їх законних представників. У разі відмови однієї із зазначених осіб від призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а також у разі, коли одна з таких осіб у строк, установлений п.32 порядку, не реалізувала своє право на призначення та отримання цієї допомоги, її частка розподіляється між іншими особами, які мають право на призначення та отримання такої допомоги, у рівних частках. Блог юриста