Кеди Каннінгема 🇺🇦

🫡Відправився на пошуки нових свідків потенціалу Каннінгема В коментарях можна написати шось добре💬

🔥Друзі, цей день настав! Ми втретє штурмуємо Курськ премію СЛУШНО! Конкуренція цього року просто шалена - в шорт-лист потрапили два попередніх переможця F1 подкаст і Єврофутбол, а також ще кілька дуже хороших подкастів. Але ми як Магсі Богз від світу подкастингу - гігантів не боїмося, можемо проскочити у них між ніг та прискакати до фінішу першими! Тому від імені усіх, хто приймав участь в записі подкастів цього року, звертаюся до вас - не пошкодуйте хвилину часу і жмакніть на кнопочку за посиланням Останнім часом мене було мало і тому є об'єктивні причини, передбачені законом України про мобілізацію. Якою буде подальша доля каналу та подкасту ще поки не знаю. Тому давайте зайдемо на цей третій штурм премії СЛУШНО голосно і красиво! Всіх вас дуже люблю і заздалегідь усім щиро дякую! 👇👇👇 https://megogo.net/ua/megogo_audio_awards https://megogo.net/ua/megogo_audio_awards https://megogo.net/ua/megogo_audio_awards

(продовження) Дейно (Деньо) пощастило вже з тим, що в його випадку команда зростала разом з ним і на наступний рівень перейшла "природним" шляхом - головна зірка Оклахоми формувалася разом з Марком і максимально лояльна. Друга та третя зірки позавчора прийшли з драфту. Ми поки не бачили Дейно в ситуації, коли дійсно треба буде ламати все, проявляти хитрість, маневруючи між зірковими забаганками та нагальними потребами команди. Впевнений, у нього цей етап ще попереду, коли Оклахому буде готова перейти на новий рівень і Престі зарядить ДжейДеба з піками за якогось Янніса (і це ще в найкращому випадку). Це пастка, яка чекає майже всіх молодих тренерів. Ось ти будуєш щось своє, всі тебе слухаються, команда молода і заряджена, ви всі разом якось там прогресуєте та досягаєте певних успіхів - аж раптом ГМ скидає тобі на голову норовливу суперзірку, яка в цій лізі довше за тебе і для якої ти ну мінімум рівний, а то і десь понижче. При цьому і твоя власна зірочка десь може зіркову хворобку підхопити та почати качати права, борючись за статус альфи. І ось ти вже не пан над ситуацією, а замахана нянька двометрових підлітків, що не розуміє, куди і за що хапатись першим. Хтось вийде з цієї ситуації, пізнає секрет і стане тільки сильнішим. А когось ці жорна перемелять і він втече в асистенти чи в NCAA, відхрестившись від такого геморою навіки. Можливо, сам Аткінсон за роки роботи з Керром щось зрозумів та покаже нам нову версію себе, вже більш розумну. Але він такий не перший і не останній, тому за усіма успіхами ось таких молодих команд і тренерів потрібно спостерігати дуже уважно, розуміючи, що великий та страшний звір дорослішання може вже причаївся за рогом. 🇺🇦Кеди Каннінгема

🤷‍♂️Тільки побачив цікаве питання під нашим подкастом із Михайлом (BasketMoves) в ютубі Через три тижні вже пізно відписувати туди, але питання дійсно потребує відповіді. Можливо, автор і тут є :)

Перше до Єгора: якщо він вважає Кені Аткінсона тренером молодих, то виходить що і Марк Дайно це тренер не для перемоги в NBA. Кажу це чисто з риторики про те, що є тренери для молодих, а є тренери для перемог. А отже Дейно і ОКС це не про перемогу в NBA.

Давайте розберемося для початку, хто такі головні тренери в НБА. В лізі баскетболістів головний тренер - це радше проектний менеджер, який має бути в центрі процесу і налагоджувати роботу працівників різних відділів так, щоб і вони були задоволені, і у керівництва питань не було. Як не парадоксально, такі люди не обов'язково мають бути майстрами малювати схеми на планшеті чи робити іншу "суто тренерську" роботу. Для цього існує тренерський штаб, де є фахівці з атаки, захисту, тактики, розвитку гравців і всього іншого. В наш час, з сучасною системою освіти та технологіями, нестачі кваліфікованих кадрів немає взагалі. Завдання ж ГОЛОВНОГО тренера - налагодити процес між вузькими спеціалістами, гравцями і фронт-офісом. Чи можете ви с ходу сказати, яка фірмова тактика у Поповича? Його команди були найшвидшими і найповільнішими в лізі, грали у дві башти і стояли біля витоків триочкового баскетболу. Чи той же Споельстра? Чи Лю? Або, наприклад, Д'Ентоні. Думаю, хтось одразу скаже, що тут якраз все просто, "8 секунд або менше" і все таке. Але його Рокетс були страшно повільними, грали від ізоляцій Гардена, до яких додалися пік-н-ролли Пола, які змінилися різким пришвидшенням гри з Вестрбуком. Тому що все насправді просто - дійсно класний тренер бере те, що є в його розпорядженні, витискаючи з цього максимум. Прости господи, Ріверс досі актуальний в цій лізі виключно через те, що він чудово усвідомлює цю істину, кожного разу збираючи суперзірковий штаб асистентів. Дійсно крутий коуч ще вміє в критичних ситуаціях ще не тупити, але це вже опціонально, Док так то залишається чемпіоном НБА (на спині Тібодо, що теж вписується в тему розмови). Проблема в тому, що не всі молоді тренери знають і розуміють суть цього секрету. Ось ті самі вузькопрофільні фахівці, коли працюють в штабі іншого наставника, часто думають "ну от дадуть мені команді - і там я всім покажу свій фірмовий баскетбол, втілю всі свою революційні ідеї, які зроблять мене легендою". І це дійсно працює в молодих командах, коли у тебе в ростері збірна вчорашніх студентів, для яких ти 100-відсотковий авторитет і які готові вмирати заради того, щоб вписатися в твою схему. Так було з Аткінсоном в Брукліні, коли йому довірили команді, зібрані з гівна та палок, виписавши карт-бланш робити все, що хочется без оглядки на результати. Він роками вибудовував СВОЮ команду і досяг піку з виходом в плей-оф, коли були Расселл, Дінвідді та ЛеВерт. Що трапилося далі ви всі знаєте. Ми говоримо про Бруклін, але він не унікальний. Майже будь-яка команда на певному етапі досягає моменту переходу на наступний рівень. І тут вже або тутешні зірки перестають відчувати себе школярами серед дорослих, або зі сторони залучаються вже сформовані зірки. На цьому етапі далеко не всі тренери відстрелюють, що вони вони вже не царі в цій команді і треба вмикати его-менеджмент. Аткінсон на цьому згорів, коли пішов в радикальну відмову від зміни власних принципів заради адаптації під зіркові потреби. І це саме його провал, тому що Ірвінг, Дюрант чи Джордан (той, що ДеАндре) - це відомі величини, всі ми знаємо, чого від них очікувати. Це як потяг, на який ти можеш або застрибнути і спробувати проникнути в кабіну та скерувати - або встати на шляху і намагатися розвернути в потрібному тобі напрямку. Як відомо, Кенні цей потяг переїхав та не помітив. Символічно, що він після цього повернувся працювати асистентом і кілька років не міг знайти роботу, хоча спливав в кандидатах ледь не на кожну вакантну посаду.

Колись люди зрозуміють, що отака штука - це прям ні разу не круто, це 🚩🚩🚩 Давайте я просто нагадаю, як правильно дивитися Літню Лігу. Ніяк. Дякую за увагу, киньте грошей на патреон. А якщо ви серйозно вирішили, що у вас настільки багато вільного часу, щоб паралельно з Олімпіадою слідкувати ще й за Літньою Лігою то що з вами не так ловіть лайфгак. Якщо бачите, як хтось от прям люто домінує і знищує суперників, як Олександр Усик, що раптово зазирнув на чемпіонат житомирської області - не ведіться, це на 90% труба. Що взагалі таке ця Літня Ліга? Це збіговисько людей, які або тільки випустились з шараги, або якісь зальотні бомжі, або чуваки, які роками барахтаються по Г-лігах в надії зачепитися за мінімальний шанс. Перші очевидно не будуть готові, особливо якщо мова про зовсім юних проспектів (якими зазвичай і є ТОП-піки). Других ми в розрахунок не берем, вони так само повернуться в Китай. Залишаються треті, які часто і вивозять на собі такого роду турніри. Сивочолі новачки, які провели в коледжі 18 років і прийшли в лігу вже магістрами з усього на світі та НБАшні другорічки, які весь перший рік посилено махали рушником і підносили Геторейд гравцям основи - ось це наші люди. У більшості з них торба і ще мала таця регалій на рівні NCAA, набитих якраз на усіх тих, хто у підсумку піде на драфті значно вище за них. І не дарма, бо Сарр і Рісаше зараз не знають, з якого боку тримати м'яч, але у них буде час і можливості розібратись. А у цих хлопців не буде нічого. Їм зараз дають м'яч і вони згадують, як розривали в студентські роки. Але стартує нормальний сезон - і у них знову буде 5 хвилин і 1,5 кидки за гру в найкращому випадку. Розмову про більшість з них варто на тому ж і закінчити. Єдине виключення, якщо вам прям аж настільки не лінь - дивитися не на тих, хто видає 30+15+10, а на тих, хто реально щось намагається грати в команду. Як бігають без м'яча, як відкриваються, як бачать партнерів, як грають в захисті на слабкій стороні. Якщо бачите когось такого - значить перед вами людина, яка чітко розуміє ЗА ЩО його помітять і що йому реально доведеться робити в НБА. До прикладу, в двох п'ятірках минулорічної ЛЛ, виключаючи якраз молодих, були такі люди, як Гантер Тайсон (хто?), Орландо Джонсон, Джавон Фріман-Ліберті (хто?), Ксавье Мур (хто?) і Сем Меррілл. MVP Фіналу - Айзея Моблі, відомий більше своїм братом. Рівно так само буде і цього разу. Там повкидають кількох людей, які просто розривають шаблони космічними цифрами, розкажуть про їх неймовірні шанси стати відкриттями нового сезону - а на виході ми побачимо MVP Г-Ліги. Все це, звісно, не стосується Бронні - він ТОП (не бачив жодного матчу). 🇺🇦Кеди Каннінгема

🔥Схиліться перед могутністю двох MVP! Кліпперс обміняли Расселла Вестбрука (з свопом піками другого раунду та кешем) в Юту на Кріса Данна. Нагадаю, це вже другий випадок, коли РВБ скидають в Солт-Лейк-Сіті - Лейкерс спихнули його туди ж, а потім відбувся викуп та підписання з ЛАК. Цього разу тримати його так само ніхто не буде і скоро очікується перехід в Денвер. Для Кліпперс все чудово. Вони таки знайшли куди збагрити цю валізу без ручки, яка їм була ні до чого. Під кінець минулого сезону Расселл остаточно втратив свої котування і впав до смішних хвилин та атак. На 5 кидків за вечір набагато логічніше взяти Данна, який дасть дійсно якісний захист (грав по головним зіркам суперника в Юті) і хасл (в ТОП-3 серед гравців, що грали 15-20 хвилин по перерваним атакам). Для Юти, власне, нічого не змінюється. Було б цікаво подивитися на Вестбрука в якості ментора для такого ж трохи безголового, але куражного Кейонте Джорджа, але облишимо мої фантазії. Пік-своп навіть в другому раунді іноді може бути корисним, тим паче в 2030 році, коли не факт, що ЛАК будуть на висоті. Ну таке, зробили добру справу, допомогли людям, отримали цукерку і плюсик в карму. Для Денвера все цікаво. Наггетс спочатку втрачали і втрачали, а потім поступово почали заповнювати пробіли у складі. Шарич підсилює передню лінію (де в минулому сезоні не було взагалі нікого), а Вестбрук має стати прямою заміною Джексону. Втрата КейСіПі - це неприємно, але у Наггетс дуже якісна система розвитку молоді, тому будуть підтягувати того ж Брауна. 🇺🇦Кеди Каннінгема

🥲Давайте ще бахнемо добивочку для романтиків В часи, коли Рік Брансон виступав за Нікс, асистентом головного тренера Джеффа Ван Ганді був дядько на ім'я Том Тібодо. Останній згадував, як Рік приводив у роздягальню свого 5-6-річного сина і той вже демонстрував хороші навички, повторюючи фірмові рухи тодішніх зірок Аллана Г'юстона та Летрелла Спрюелла, яких вважав кумирами. На щастя, у Спрюелла він позичив тільки баскетбольні рухи, а не його задушливі прийомі. Коли Тібодо отримав першу роботу головного в Чікаго в 2010-му, він одразу запросив Брансона приєднатися до його тренерського штабу (до слова, як і Едріана Гріффіна). Тепер вже 14-річний школяр Джейлен знову отримав доступ до роздягальні баскетболістів і знайшов собі нового кумира. Дайте згадаю... хтось там був такий маленький... ще МВП в тому сезоні взяв... ТЬФУ ТИ, точно, то ж був Деррік Роуз! Той же Роуз, який був в Нікс, коли до команди приєднався Брансон і з яким він відіграв вже тепер позаминулий сезон. Ну тобто ви розумієте, який тут дійсно міцний зв'язок в цьому чотирикутнику Джейлен - Рік - Тібз - Нью-Йорк. Таких історій насправді не так багато в сучасній лізі і я дуже люблю подібні випадки. Завжди приємно спостерігати за умовним Айо Досунму, коли знаєш, як багато для нього значить виступати саме в Чікаго, де він народився, де провів усе життя, фанатіючи від все того ж Роуза. Можливо, ви знаєте ще цікаві історії - велкам в коментарі💬 🇺🇦Кеди Каннінгема

🥲Давайте ще бахнемо добивочку для романтиків В часи, коли Рік Брансон виступав за Нікс, асистентом головного тренера Джеффа Ван Ганді був дядько на ім'я Том Тібодо. Останній згадував, як Рік приводив у роздягальню свого 5-6-річного сина і той вже демонстрував хороші навички, повторюючи фірмові рухи тодішніх зірок Аллана Г'юстона та Летрелла Спрюелла, яких вважав кумирами. На щастя, у Спрюелла він позичив тільки баскетбольні рухи, а не його задушливі прийомі. Коли Тібодо отримав першу роботу головного в Чікаго в 2010-му, він одразу запросив Брансона приєднатися до його тренерського штабу (до слова, як і Едріана Гріффіна). Тепер вже 14-річний школяр Джейлен знову отримав доступ до роздягальні баскетболістів і знайшов собі нового кумира. Дайте згадаю... хтось там був такий маленький... ще МВП в тому сезоні взяв... ТЬФУ ТИ, точно, то ж був Деррік Роуз! Той же Роуз, який був в Нікс, коли до команди приєднався Брансон і з яким він відіграв вже тепер позаминулий сезон. Ну тобто ви розумієте, який тут дійсно міцний зв'язок в цьому чотирикутнику Джейлен - Рік - Тібз - Нью-Йорк. Таких історій насправді не так багато в сучасній лізі і я дуже люблю подібні випадки. Завжди приємно спостерігати за умовним Айо Досунму, коли знаєш, як багато для нього значить виступати саме в Чікаго, де він народився, де провів усе життя, фанатіючи від все того ж Роуза. Можливо, ви знаєте ще цікаві історії - велкам в коментарі💬 🇺🇦Кеди Каннінгема

🆒Ну і поки у нас в НБА затишшя, а в Олімпійському баскетболі я майстер на пів шишечки - продовжимо трохи ностальгувати Джейлен Брансон пішов проти системи і продовжив контракт з Нікс на вигідних для клуба умовах. Цьому є багато причин: 💰право вийти з контракту і підписувати продовження як 10-річний ветеран (для нудних циніків); ❤️правильна тактика фронт-офіса зі збором колишньої банди Вілланови, яка кайфує від гри разом і заради цього готова поступатись (для романтиків); 📎зв'язки з клубом через батька, який виступав за Нікс і сам Джейлен народився у Нью-Джерсі. Останнє найцікавіше. Рік Брансон ніколи не був видатним баскетболістом, провівши буквально один худо-бідно пристойний сезон, коли б він не був якось 13-14 людиною в ростері. Втім, тут цікавіше інше. Історія невблаганна і так вже трапилось, що за час своїх подорожей лігою Брансон-старший встиг пограти одразу з кількома іншими "старшими" - батьками або родичами помітних в сучасній НБА гравців. ✅Очевидний варіант - Арвідас Сабоніс, батька Домантаса. Вже немолодий 25-річний новачок Брансон починав у Портленді, куди приїхав закінчувати свою кар'єру легендарний литовець. ✅В тій же команді півроку провів такий собі Гері Трент, який має певну ступінь спорідненості з сучасним Гері Трентом. Що цікаво, старший Трент був буквально антиподом молодшого - здоровенний важкий форвард, який не вмів кидати. Взимку 98-го він став частиною угоди по залученню в Блейзерс Деймона Стадемайра. ✅Наступню після Нікс зупинкою для Брансона стали Селтікс, де на дальньому кінці лавки він міг перекидатися в карти з Едріаном Гріффіном. Так, тим самим, якого вичавили Янніс та Ліллард з Мілвокі і який є батьком молодого таланта Ей Джея (невеликий талант - теж талант). А ще в тій команді грав Віталій Потапенко. ✅Після Селтікс було повернення у Блейзерс, які вже потроху перетворювались на Джейл Блейзерс. Але цікаво не те, персона Дейла Девіса - легенду Індіани привезли для підсилення передньої лінії. Його син Трайс Джексон-Девіс досить несподівано пробився в основний кістяк Голден Стейт, будучи 57-м піком драфту 2023-го року. ✅Ще в тій же команді грав (а точніше бив байдики) великий та страшний Шон Кемп, дітьми якого потенційно може бути добра половина минулого драфт-класу. Просто їх матері не зуміли це довести. ✅Ну і завершував свою насичену, але не видатну кар'єру Брансон в Г'юстоні у 2006-му році. В тій команді, де ТіМак та Яо постійно пролежували на лікарняному, найбільше матчів за сезон зіграв ветеран Джуван Говард. Тут теж все просто - син зірки легендарний Феб Файв Джетт вже встиг провести вельми сумнівний сезон в Орландо. Але мається тут і додаткова сюжетна лінія, оскільки Джуван є кузеном Анджели Джексон - матері братів Джейлена та Джейдена МакДеніелсів. Про такі сімейні зв'язки я, чесно кажучи, був не в курсі, бо навіть баскереф тут плутається в показаннях. Ось такі цікаві історії🤷‍♂️ 🇺🇦Кеди Каннінгема

Друзі, терміновий збір. В нашого друга, Антона Шматька, онкологічне захворювання😢 Ви його чули на подкастах: Кеди Каннінгема, Баскет Мувс, до війни за коментуванням матчів НБА. Якщо памʼятаєте вже збирали одного разу на лікування минулого року. І ось зараз сталось таке. За два тижні операція. Банка для допомоги: https://send.monobank.ua/jar/2mfDRTwvBH Антону наснаги це витримати та повернутись до колишньої діяльності🙏❤️ Якщо не маєте змоги грошима, допоможіть репостом та приємними словами Антону в коментарях) Тайм-аут