Викрадення історії | #УкрТґ🇺🇦

ХТО ТАКІ ПЕРЕВЕРТНІ 1.

— Перепрошую, українську розумієте? — Я вообще... перевертень називається. — Перевертень це як? — Ну так... смесь. Дед у меня с бабкой украинцы — с Полтавы.

Репортаж "Української правди" з Суджі, 20.08.2024 2.

– Ми були українцями. — Що ви говорите! А тепер ким ви стали? — А тепер ми самі не знаєм, хто ми. — Ну так хто ви, русскіє чи українці? — Перевертні!

Фільм "Кубанські козаки", реж. Валентин Сперкач, 1992. 3.

Встречалось также и самоназвание "перевертень". "Мы не русские и не украинцы, мы перевертни" — иногда можно услышать ещё и в настоящее время от местных жителей старшего поколения. Термин "перевертни", "перевертыши" бытовал в этих районах уже в начале ХХ века.

Чижикова Л.Н. Об этнических процессах в восточных районах Украины (по материалам экспедиционного обследования 1966 г.) // СЭ. — 1968. — № 1. — С. 18–31. 4.

То были малороссияне, выродившиеся или, как их называли в насмешку, перевертни, успевшие усвоить себе от русских одни только пороки.

Сумцов Н.Ф. Этнографический очерк / Природа и население Слободской Украины. Харьковская губерния. Пособие по родиноведению. Харьков, 1918. 5.

Они были настоящие великорусы; от них произошли, так называемые перевертни, т. е. смесь великорусскаюого народа с малорусским. Говорят, растягивая слова, как великоруссы, носят свиту и шапку малорусса, а рубаху великорусса, застегивая на боку и надевая поверх шаровар; волосы разбирают на боку; говорять по великорусски, часто вставляя малороссийские слова <...> или наоборот: встречаешь в школе мальчика, одетого по-малороссийски, начинаешь говорить с ним, он отвечает на великорусском языке.

Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии. Т. 1. Харьков, 1898. | Літопис |

“The real damage is done by those millions who want to 'survive.' The honest men who just want to be left in peace. Those who don’t want their little lives disturbed by anything bigger than themselves. Those with no sides and no causes. Those who won’t take measure of their own strength, for fear of antagonizing their own weakness. Those who don’t like to make waves—or enemies. Those for whom freedom, honour, truth, and principles are only literature. Those who live small, mate small, die small. It’s the reductionist approach to life: if you keep it small, you’ll keep it under control. If you don’t make any noise, the bogeyman won’t find you. But it’s all an illusion, because they die too, those people who roll up their spirits into tiny little balls so as to be safe. Safe?! From what? Life is always on the edge of death; narrow streets lead to the same place as wide avenues, and a little candle burns itself out just like a flaming torch does. I choose my own way to burn.”

“The real damage is done by those millions who want to 'survive.' The honest men who just want to be left in peace. Those who don’t want their little lives disturbed by anything bigger than themselves. Those with no sides and no causes. Those who won’t take measure of their own strength, for fear of antagonizing their own weakness. Those who don’t like to make waves—or enemies. Those for whom freedom, honour, truth, and principles are only literature. Those who live small, mate small, die small. It’s the reductionist approach to life: if you keep it small, you’ll keep it under control. If you don’t make any noise, the bogeyman won’t find you. But it’s all an illusion, because they die too, those people who roll up their spirits into tiny little balls so as to be safe. Safe?! From what? Life is always on the edge of death; narrow streets lead to the same place as wide avenues, and a little candle burns itself out just like a flaming torch does. I choose my own way to burn.”

Карти пасажирських залізничних мереж на різних континентах станом на 2020-й рік.

"Сучасний курорт Діснея" у 70-х роках ХХ століття.

Три масивні будинки в стилі югославського бруталізму чи то пак соціалістичного модернізму на вулиці Воєводи Степи у Белграді, споруджені у 1973-му році.

Аерофотозйомка Нагасакі до та після підриву американської атомної бомби "Товстун" 9 серпня 1945 року.

Ось могила нашого Августа / Володимира / Улі, шанованого автора цього каналу, який ми недолуго ведемо після його смерті. Дерев'яний хрест замінили на кам'яний, поставили кольорову табличку, яку ми трохи допомогли зробити. Вже майже рік пройшов, а втрата не хоче усвідомлюватися. Складається враження, що тепер він завжди мовчазний та завжди на одному місці. Але його нема, він загинув. А син росте. Вже важить 7 кг і взагалі трохи схожий на Улю. Фоток сина показувати не буду, але колись підросте і покажу, якщо дозволять. Нагадую, що Август загинув, бо воював за нас з вами, тож нам з вами годиться підтримати його сина. Картка Мар'яни, мами малого:

4441111137447680

ADMK Motorkarrette Mulus — моторний візок "Мул" фірми "Австро-Даймлер" — колісно-гусеничний транспортний засіб, що поступив у збройні сили Австрії у 1935-му році і виготовлявся до 1938-го року. Його особливістю була змога пересуватися у трьох варіантах: гусеничному, гусенично-колісному та колісному. Захоплення екзотичними по нинішніх мірках колісно-гусеничними системами у період Інтербеллуму було пов'язано із низьким ресурсом гусеничних траків; у подальшому з розвитком низки технологій ця проблема була вирішена, що призвело до відмирання такого класу транспортних засобів. Після аншлюсу Австрії "Мулюси" були передані у Вермахт, де використовувалися як артилерійські тягачі гірськими єгерами.

Результати тестових обстрілів нижньої лобової деталі корпусу та борту башти танка М4А3Е2 "Джамбо".